Діевтуріба

Діевтуріба (латис. Dievturība — «богопочитання», шанування Діеваса [1]) — латиський неоязичницький рух[2][3][4], виник у 1920-ті в Латвії. Послідовники руху називають себе «діевтурами» — «богопочитачами»[5], основним завданням яких є реконструкція дохристиянських вірувань, що існували на території Латвії згідно з етнографічними, історичними та археологічними джерелами.

Символ
Локстенскій храм діевтуров

Значне місце в діевтурібі займають елементи латиського фольклору, особливо Дайна. Як реконструкція сучасна діевтуріба відрізняється від язичництва древніх латиських племен.

Історія

Рух засновано Е. Брастіньшем, який опублікував 1925 року книжку «Відродження латиської діевтуріби»[6][7].

Після захоплення Латвії СРСР діевтури піддалися репресіям, але продовжили діяльність в еміграції.

У 1990-і інтерес до діевтуріби в Латвії знову став рости, 2007 року було близько 650 активних прихильників [8].

З 1920-х і до теперішнього часу тавлення до руху в латиському суспільстві неоднозначне[1].

Див. також

Примітки

  1. С. И. Рыжакова. Латышское неоязычество: заметки этнографа Архівовано 17 квітня 2013 у Archive.is
  2. J. Gordon Melton, Martin Baumann. Religions of the World, Second Edition: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices. — Santa Barbara, California : ABC-CLIO, 2010. — 3200 с.
  3. Carole M. Cusack, Alex Norman. Handbook of New Religions and Cultural Production. — Leiden, The Netherlands : BRILL, 2012. — 820 с.
  4. С. И. Рыжакова. Диевтурîба: латышское неоязычество и истоки национализма. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1999. — 35 с.
  5. Латышское неоязычство: заметки этнографа. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 11 грудня 2014.
  6. Политическая магия (рос.). НГ-Религии. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 17 січня 2013.
  7. Диевтуры подарили Риге памятник (рос.). DELFI. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 17 січня 2013.
  8. Reliģisko lietu pārvaldes 2007. gada pārskats. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 11 грудня 2014.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.