Діогу Рібейро

Діо́гу Рібе́йро (порт. Diogo Ribeiro), відомий в Іспанії як Діє́го Рібе́ро (ісп. Diego Ribero) — португальський картограф, мореплавець і винахідник, який більшу частину свого життя працював в Іспанії. Працював над офіційними королівськими картами Падрон-Реал у 1518—1532 роках. Він також виготовляв навігаційні прилади, включаючи астролябії та квадранти.

Діогу Рібейро
порт. Diogo Ribeiro, ісп.Diego Ribero
Народився 15 століття
Помер 16 серпня 1533(1533-08-16)[1][2]
Країна Іспанія
Національність португалець
Діяльність мандрівник-дослідник, картограф, винахідник
Знання мов іспанська

Раннє життя

Народився як Діогу Рібейро, в родині Афонсо Рібейро та Беатріс д'Олівейра. Однак точних відомостей про дату та місце його народження немає. Вважається, що в ранньому віці він став мореплавцем і здійснив кілька подорожей до Індії в якості штурмана (навігатора) корабля. Рібейро плавав разом з Педро Афонсо де Агіаром, який був капітаном в португальських індійських армадах під креівництвом Васко да Гама (1502 — Третя Індійська Армада), Лопо Соареса (1504 — Шоста Індійська Армада) і Афонсо де Альбукерке (1509).

Кар'єра в Іспанії
Проходження Тордесільянського меридіану по території Південної Америки з точки зору різних картографів, зокрема і Діогу Рібейра.

У 1516 році, у наслідок якогось конфлікту з португальським королем Мануелем I, Діогу Рібейро та декілька інших португальських мореплавців та картографів зібрались у Севільї, щоб запропонувати свої послуги нещодавно коронованому іспанському королю Карлу V Габсбургу. Серед них були дослідники та картографи Діого та Дуарте Барбоса, Естеван Гомеш, Жоао Серрао, Фердинанд Магеллан та Хорхе Рейнель, космографи Франциско та Руй Фалейро та фламандський купець Крістофер де Гаро.

Рібейро почав працювати на Карла V в 1518 році картографом у Каса-де-Контратасьйон у Севільї. Фердинанд Магеллан разом з ним брав участь у розробці навігаційних карт, що використовувались у першому навколосвітньому плаванні.

В 1519 році Діогу отримав громадянство Кастилії.

10 січня 1523 року Доогу було призначено Королівським космографом і «майстром у мистецтві створення карт, астролябій та інших інструментів». Він також став наступником Себастьяна Кабота (який перебував в цей час у плаванні) на посаді головного навігатора (Piloto Mayor) Каси-де-Контратасьйон.

У 1531 році він винайшов бронзовий водяний насос, який зміг викачувати воду в десять разів швидше, ніж попередні моделі.

Діого Рібейро помер у 1533 році.

Конференція в Бадагосі

У 1524 р. Рібейро брав участь у складі кастильської (іспанської) делегації на конференції в Бадагосі, де Кастилія (Іспанія) та Португалія сперечались з питання в чиїй зоні згідно Тордесільяського договору перебувають Філіппіни. Для вирішення спору. кожна Корона призначила трьох астрономів і картографів, трьох навігаторів і трьох математиків, які сформували комітет дипломатичний комітет «Junta de Badajoz-Elvas», щоб встановити точне місце розташування антімерідіана Тордесильяс, і метою було розділити весь світ на дві рівні півкулі.

Участь португальця Діогу Рібейро в цій надважливій конференції в складі іспанської делегації каже про велику довіру, якою користувався Діогу при кастильському дворі.

Падран-Реал 1527 р. Перша наукова карта світу
Діоґо Рібейро, Carta Universal/Propaganda (1529)., Ватиканська бібліотека

Діогу Рібейро, який поступив на іспанську службу в севільську Каса-де-Контратасьйон у 1518 році[3], підготував протягом 1525—1532 рр. кілька версій карт, що містили останню інформацію про плавання португальських мореплавців, що, як і Діогу Рібейро перебували на іспанській службі — навколосвітнє плавання Фернандо Магеллана (1519-22 рр.) та дослідження у Північній Америці Ештевана Гомеша (1524-25 рр.).

Найзнаменитішою його роботою є Падрон-Реал 1527 року. Цю карту вважають першою науковою картою світу. Це була перша планісфера, збудована на підставі емпірічного дослідження земної широти, на якій материки і океани розташовані відповідно позначених на ній ліній екватора та інших широт (тропіків Раку та Козерогу, а також арктичного та антарктичного кіл), що є відносно новими інноваціями цієї епохи. Карта не містить уявної інформації там, де фактичної інформації поки що не було отримано.[4]

На цій карті було вперше представлено реальний масштаб Тихого океану, зображено більшість східного узбережжя Північної, Центральної та Південної Америки, а також значна частина східного узбережжя. Центральної Америки від Гватемали до Еквадору. Вперше в історії картографії Північноамериканське узбережжя зображене як безперервне (ймовірно, під впливом нещодавного дослідження, здійсненого Ештеваном Гомешем в 1524/25 р.р.

Треба зазначити, що не дивлячись на величезні досягнення карти Рібейро є у неї і свої недоліки. Так, Індійський субконтинент зображено занадто малим (хоча і значно більшим, ніж було прийняти його зображувати в попередні сторіччя), а східне убережжя Північної Америки (о. Ньюфаундленд та п-ов. Лабрадор винесені занадто на схід. Звичайно, ані Австралія, ані Антарктида на цій карті також ще не з'являються, .

На карті нанесено лінії румбів, що виходять з різ ветрів, подібно до середньовічних навігаційних картах-портоланів Середземного моря. Узбережжя має безліч топонімів для позначення певних місць, на володіння якими претендувала Іспанія.

Оригіналу Падрон-Реала 1527 року не збереглось, але залишилось шість копій, що приписуються Рібейро[5], зокрема у Веймарській бібліотеці герцогині Анни Амалії в Німеччині (Mundus Novus 1527 р.) та у Ватиканській бібліотеці у Ватикані[5] (Carta Universal або, як її ще називають — Propaganda 1529 р.).

Ватиканську карту іспанський король і імператор Священної римської імперії Карл V особисто подарував Папі Римському у 1529 році. Ватиканська Carta Universal (розміром 83,8 см х 203,2 см.) виготовлена на високоякісном пергаменті (веллюмі) і вважається однією з презентаційних копій, зроблених у 1520-х роках, в час, коли Іспанія та Португалія вели суперечки про місцезнаходження мерідіану, що ділив світ на «португальську» і "іспанську сфери впливу.

Інші зміни королівської карти були підготовлені королівськими картографами Алонсо де Чавесом протягом 1536 року та Алонсо де Санта-Крус в 1542 році.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120462451 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
  3. «Marvellous countries and lands» (Notable Maps of Florida, 1507—1846), Ralph E. Ehrenberg, 2002
  4. Ricardo Padrón, «Charting Shores» in Mapping Latin America: A Cartographic Reader. Chicago: University of Chicago Press 2011, pp.33-34. There is a reproduction of the map, Biblioteca Apostolica Vaticana, Borgiana 111,0 as well as two detail images of the map in Padrón's article.
  5. «Carta Universal» (slide description, Ribero bio), Henry-Davis.com, webpage: HDav346

Див. також

Джерела
  • L. A. Vigneras, The Cartographer Diogo Ribeiro,, 1962, Imago Mundi, Ltd., Jstor webpage
  • Ernest Théodore Hamy, " Note sur la mappemonde de Diego Ribero (1529), conservée au Musée de la Propagande de Rome " dans le Bulletin de géographie historique et descriptive n°1, Paris, E. Leroux, 1887. OCLC 45666048
  • Henry Harrisse, Jean et Sébastien Cabot leur origine et leurs voyages, Paris: Leroux, 1882. OCLC 7618468 Disponible sous plusieurs formes ici.
  • Juan López de Velasco, Geografía y descripción universal de las Indias, Madrid, Establ. tip. de Fortanet, 1894. OCLC 13832851 Disponible sous plusieurs formes ici.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.