Егілс Левітс
Егілс Левітс (латис. Egils Levits, 30 червня 1955 року, Рига) — латвійський юрист, політолог. Ексміністр юстиції (1993—1994). Суддя Європейського суду з прав людини (1995—2004), потім — Суду Європейського Союзу (до 2010 року називався Судом Європейських співтовариств). Учасник Атмоди.
| Егілс Левітс латис. Egils Levits | |||
_(cropped).jpg.webp) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| з 8 липня 2019 | |||
| Попередник: | Раймондс Вейоніс | ||
| Народження: |
30 червня 1955[1] (66 років) Рига, Латвійська РСР, СРСР | ||
| Країна: | СРСР, ФРН і Латвія | ||
| Освіта: | Riga State Gymnasium No.2d, Lettisches Gymnasium Münsterd (1973) і Гамбурзький університет (1986) | ||
| Партія: | Latvian Wayd | ||
| Батько: | Йонас Левітсd | ||
| Мати: | Інгеборга Левітеd | ||
| Нагороди: |    | ||
Автор концепції про повернення Латвії незалежності. Посол у Німеччині, Швеції (1992—1993), Австрії, Угорщині, Швеції (1994—1995). Депутат Сейму (1993—1994). Автор понад 100 наукових публікацій. Почесний Dr.iur.h.c. Латвійської АН[2]. Суддя Міжнародного арбітражного суду[3]. Голова президентської комісії з конституційного права. 29 травня 2019 року обраний Сеймом Президентом Латвії.
Обійняв посаду 8 липня 2019 року.
Життєпис
Батько, інженер Йонас Левітс, син Мойсея (Мозуса) Левітса.
Мати, Інгеборга Левіта, уроджена Барга. Народилася 31 березня 1926 року в Тукумсі у німецькій родині. Навчалася у Латвійській академії мистецтв. Поетеса, псевдонім — Ая Земзаре, латис. Aija Zemzare.[4]
У 1972 році, коли радянський уряд дозволив частині латиських євреїв залишити СРСР, сім'я виїхала до Ізраїлю, але оселилась у ФРН.
Егілс навчався у Мюнстерській латиській гімназії, яку закінчив 1973 року. Навчався у Гамбурзькому університеті.
Дружина — Андра, гінеколог. Донька Індра.[5]
У 2019 надрукував першу книгу Valstsgriba. Idejas un domas Latvijai 1985—2018.[6]
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 23 серпня 2021) — за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-латвійського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України[7]
Примітки
- Munzinger Personen
- GODA DOKTORI
- Members of the Permanent Court of Arbitration Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine. Стр. 105 (стр. 24 файла)(англ.)
- «Latviešu rakstnieku un žurnālistu 6. salidojums Rietumvācijā šogad notika Libekā», Laiks, 1974, 3 augusts
- Izklaide, DELFI (3 червня 2015). Noslēpumainākā kandidāte uz pirmās lēdijas godu. delfi.lv (латис.). Процитовано 10 квітня 2019.
- Sprūde, Viesturs (15 лютого 2019). FOTO: Atver Egila Levita grāmatu “Valstsgriba. Idejas un domas Latvijai”. LA.lv (латис.). Процитовано 10 квітня 2019.
- Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 393/2021 «Про нагородження Е.Левітса орденом князя Ярослава Мудрого»
Посилання
- Довідки про суддів СЕС(англ.)
- Егілс Левітс: потрібне мито солідарності // Delfi, 23.09.2009 (рос.)
?[недоступне посилання з травня 2019]|