Ег-Морт

Ег-Морт, Еґ-Морт (фр. Aigues-Mortes, «мертва вода») — сердньовічне місто-фортеця та однойменний муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Гар.

Міські мури та башти
Ег-Морт
Aigues-Mortes

 
Країна  Франція
Регіон Окситанія 
Департамент Гар 
Округ Нім
Кантон Ег-Морт
Код INSEE 30003
Поштові індекси 30220
Координати 43°34′03″ пн. ш. 4°11′36″ сх. д.
Висота 0 - 3 м.н.р.м.
Площа 57,78 км²
Населення 8543 (2011-01-01)
Густота 147,85 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат		 Pierre Maumejean
2020-2026

Географія

Муніципалітет розташований на відстані[1] близько 610 км на південь від Парижа, 26 км на схід від Монпельє, 33 км на південний захід від Німа.

Історія

Місто-фортецю з стіною довжиною 1,8 км та 20 баштами заклав в 1240 році король Людовик-«Святий». Йому конче було потрібно мати власне місто-порт на узбережжі Середземного Моря, тому що порт Марсель тоді належав королю Неаполя.

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лангедок-Руссільйон. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія[2].

Демографія

Кількість населення міста — 8116 осіб (2009)[3]. Динаміка населення ( ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 3482 686 426 946 904 478 42
Жінки 3644 632 335 1080 909 588 100

Економіка

2010 року серед 5423 осіб працездатного віку (15—64 років) 3922 були активними, 1501 — неактивною (показник активності 72,3%, у 1999 році було 68,3%). З 3922 активних мешканців працювали 3294 особи (1765 чоловіків та 1529 жінок), безробітними було 628 (270 чоловіків та 358 жінок). Серед 1501 неактивної 398 осіб було учнями чи студентами, 571 — пенсіонерами, 532 були неактивними з інших причин[5]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 3855 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 8873,0 особи, медіана доходів виносила 17 787 євро на одного особоспоживача[6]

Галерея зображень
  • Доріжка на мурі для охорони міста
  • Стоянка яхт за межами муру
  • План центру міста
  • Статуя засновника міста Людовика ІХ.
  • Вузькі середньовічні вулиці міста

Посилання

Див. також

Примітки
  1. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  2. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
  3. Кількість населення у 2009 році. INSEE. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 30 січня 2012.(фр.)
  4. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  5. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  6. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.