Едуардо Сальвіо

Народився 13 травня 1990 року в місті Авельянеда. Вихованець футбольної школи клубу «Ланус». Дебютував за основний склад 24 серпня 2008 року в матчі проти «Бока Хуніорс». 24 жовтня він забив свої перші голи в чемпіонаті, двічі вразивши ворота «Архентінос Хуніорс». Всього провів за рідний клуб два сезони, взявши участь у 41 матчі чемпіонату.

22 січня 2010 року мадридський «Атлетіко» підписав форварда за 8 000 000 євро[1]. Також на нього претендували «Зеніт» та «Галатасарай»[2]. Дебютував за «матрацників» 28 лютого у матчі 24-го туру проти «Валенсії», вийшовши на заміну на 89-й хвилині замість Сімау Сабрози[3]. Перші голи забив 25 квітня у матчі проти «Тенеріфе»[4]. У Лізі Європи того сезону зіграв 8 матчів, в тому числі і фінальний, де «Атлетіко» переміг[5], завдяки чому аргентинець виграв перший трофей у кар'єрі.

20 серпня 2010 року був відданий в річну оренду португальській «Бенфіці»[6], крім того лісабонський клуб також викупив 20 % прав на гравця за € 2,5 млн[7]. Вигравши з командою Кубок португальської ліги в кінці сезону аргентинець повернувся до «Атлетіко». Під проводом свого співвітчизника Дієго Сімеоне Сальвіо став важливим гравцем «матрацників». Хоча він і не став провідним гравцем, він мав важливу роль у сезоні, і особливо в перемозі у Лізи Європи, де він зіграв 16 ігор. Найбільш важливим був його внесок в першому матчі чвертьфіналу проти німецького клубу «Ганновер 96», де він забив гол на в 89-й хвилині гол, який дозволив клубу перемоги 2:1, а потім і вийти в наступний етап. Також Едуардо зіграв і у фіналі, хоча і вийшов у кінцівці гри, яку його партнери розгромно завершили 3:0.

Едуардо Сальвіо під час виступів за «Бенфіку». 2012 рік.

31 липня 2012 року «Бенфіка» і «Атлетіко» домовилися про те, що португальці за 11 мільйонів євро викуплять інші вісімдесят відсотків прав на гравця. З рештою двадцятьма, які клуб викупив раніше, сума трансферу склала 13,5 мільйонів євро, перевищивши попередній рекорд лісабонців у розмірі 12 мільйонів євро, сплачений «Барселоні» за Сімау Саброзу в 2001 році[8][9].

Сезон 2012/13 для «Бенфіки» виявився без жодного трофею — у чемпіонаті вони поступились одним очком «Порту», а у національному кубку у фіналі програли «Віторії» (Гімарайнш). Також у тому сезоні Сальвіо зіграв свій другий поспіль, та третій за кар'єру, фінальний матч Ліги Європи, цього разу відігравши усі 90 хвилин. Але і тут лісабонці не змогли здобути трофей, поступившись англійському «Челсі» (1:2) — на 93-й хвилині переможний гол забив Бранислав Іванович.

На початку сезону 2013/14 років Сальвіо зазнав серйозної травми, яка змусила його пропустити практично усю першу половині сезону. У лютому 2014 року він знову з'явився на полі і допоміг клубу виграти усі три національних титули: чемпіонат, Кубок Португалії, а також Кубок португальської ліги. На європейській арені результат був таким же, як у попередньому сезоні: «Бенфіка» зайняла третє місце груповому етапі Ліги чемпіонів і вийшла у Лігу Європи, досягла фіналу. Таким чином Сальвіо третій рік поспіль виходив з командами у фінал Ліги Європи, але цього разу він і не міг взяти участь у грі через дискваліфікацію за перебір жовтих карток у матчі півфіналу. У фіналі «Бенфіка» знову програла, цього разу по пенальті, іспанській «Севільї». 10 серпня 2014 року Сальвіо зіграв у Суперкубку Португалії проти «Ріу Аве» і допоміг їй здобути титул в серії пенальті. Таким чином за рік Сальвіо з командою виграв усі чотири національні трофеї Португалії[10].

У сезоні 2014/15 років «Бенфіка» знову стала чемпіоном. У матчі, в якому клуб виграв титул, Сальвіо був замінений через травму. Через кілька днів воно було підтверджено, що аргентинець отримав травму коліна, яка перешкодила йому зіграти у фінал Кубку Ліги, в якому «Бенфіка» виграла титул, обігравши «Марітіму».

Більшу частину наступного сезону 2015/16 років Сальвіо пропустив через травму[11] і повернувся на поле лише 12 лютого 2016 року. У тому сезоні клуб виграв чемпіонат, Кубок ліги і Суперкубок, але Едуардо робив поодинокі замінні виступи, оскільки йому не вдалося повернути собі справжню форму. Лише з наступного сезону Сальвіо знову став важливою частиною команди, після того як 16 червня 2016 року продовжив свій контракт з Бенфікою ще два сезони[12]. 28 жовтня 2016 року, після того, як Едуардо забив гол у матчі проти «Пасуш-де-Феррейри» (3:0), Салвіо став аргентинцем з найбільшою кількістю м'ячів, забитих за «Бенфіку» (42 голи), перевершивши рекорд колишнього товариша по команді Ніколаса Гайтана[13]. У цьому ж сезоні Сальвіо допоміг клубу отримати сввій четвертий поспіль титул чемпіона Португалії, а 29 травня 2017 року під час фіналу Кубка Португалії, він забив головою у матчі проти «Віторії» (Гімарайнш) вирішальний гол (2:1) і приніс команді черговий трофей, а також був названий найкращим гравцем матчу[14]. Всього відіграв за лісабонський клуб 147 матчів у національному чемпіонаті.

18 липня 2019 повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Боки Хуніорс»[15].

Едуардо_Сальвіо у складі збірної Аргентини. 2012 рік.

2007 року у складі юнацької збірної Аргентини до 17 років він брав участь у юнацькому чемпіонаті Південної Америки, ставши бронзовим призером турніру. Цей результат дозволив команді кваліфікуватись на юнацький чемпіонат світу, який пройшов того ж року у Південній Кореї. Сальвіо провів на турнірі всі п'ять ігор, а збірна вилетіла у чвертьфіналі від майбутніх тріумфаторів «мундіалю» нігерійців.

Протягом 2008—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, з якою поїхав на молодіжний чемпіонат Південної Америки 2009 року у Венесуелі, де з 4 голами став найкращим бомбардиром своєї збірної, але Аргентина не змогла вийти з групи.

20 травня 2009 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Аргентини в товариському матчі проти збірної Панами. Аргентинська збірна, що складалась тільки з гравців місцевої Прімери перемогла 3:1[16]. Також 22 грудня зіграв один неофіційний матч проти Каталонії (2:4).

Сальвіо не був основним гравцем «біло-блактиних», тим не менш був включений у заявку команди на чемпіонат світу 2018 року у Росії[17].