Ейхманс Федір Іванович
Е́йхманс Фе́дір Іва́нович (лат. Teodors Eihmans; 1897 — 3 вересня 1938) — співробітник ВЧК-ОГПУ-НКВД СРСР. Колишній латиський стрілець. Перший комендант Соловецького табору особливого призначення (СЛОН). Начальник УЛАГ ОГПУ в квітні-червні 1930 року, один з організаторів сталінських репресій.
Ейхманс Федір Іванович | |
---|---|
латис. Teodors Eihmans | |
Народився |
25 квітня 1897 Гольдингенський повітd, Курляндська губернія, Російська імперія |
Помер |
3 вересня 1938 (41 рік) Бутовський полігон, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР |
Поховання | Бутовський полігон |
Країна | Латвія |
Діяльність | військовослужбовець |
Alma mater | Rīgas politehniskais institūtsd |
Військове звання | майор державної безпеки |
Партія | КПРС |
Майор державної безпеки (9.12.1935).
Ранні роки
Народився на хуторі Юдупес Курляндської губернії (нині — Латвія), в сім'ї торговця. Освіта — вища: закінчив Ризький технічний університет, а потім — військове училище в Ризі.
У складі дивізії латиських стрільців брав участь у Першій світовій війні, після поранення навесні 1917 демобілізувався. Працював слюсарем на одному з петроградських заводів. У 1917 вступив в РСДРП. З 1918 — співробітник Петроградської ЧК.
У вересні 1920 року, з перенесенням військових дій Червоної армії в Середню Азію, Ейхманс призначається в особливий відділ Туркестанського фронту на посаду начальника активної частини, а потім — начальником Казалінського відділення ЧК. Учасник Громадянської війни в Туркестані, потім працював в ЧК Туркестану помічником Гліба Бокого. З 1922 року — начальник 2-го відділення Східного відділу ГПУ, який відповідав за боротьбу з контрреволюційною діяльністю на Середньої Азії і Середньому Сході.
Ставилося завдання «знищити феодальні пережитки», а насправді — зламати традиційний для мусульман і кочівників уклад життя. Ейхманс основним методом «радянізації» обрав масове захоплення заручників і їх вбивство при спробах населення не підкоритися більшовицькій адміністрації. Місця найбільш масових розстрілів, організованих Ф. І. Ейхмансом: Самарканд, Ургенч, Бухара, Хіва.
СЛОН, ГУЛАГ, ГУДБ
- З 12.10.1923 — нач-к Управління Соловецького табору особливого призначення ОГПУ СРСР.
- З 20.05.1929 — 1930 — нач-к 3-го відділення (курирувало СЛОН) Спецвідділу ОГПУ при РНК СРСР.
- квітень-червень 1930 — нач-к Управління таборів ОГПУ СРСР.
- 13.07.1930-1931 — нач-к Вайгацької експедиції ОГПУ (Пошуки руд корисних металів на о-ві Вайгач в Північному Льодовитому океані).
- З 1931 — заст. нач-ка Спецвідділу ОГПУ.
В 1932-37 — заступник начальника 9-го відділу (начальником відділу був Гліб Бокий), начальник 3-го відділення 9-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. Відділення з трьох чоловік вело шифрувальні роботи і керувало криптографією, організовувало шифрозв'язок із закордонними представництвами СРСР. Одночасно Ейхманс був заступником начальника спецвідділу.
22 липня 1937 заарештований в ході ліквідації старих кадрів у НКВС. Розстріляний 3 вересня 1938 року.