Економіка Бангладеш

Економіка Бангладеш— економіка Бангладеш, що класифікується як країна, що розвивається[2]. ВВП на душу населення в 2008 році становив $ 1389 (за ПКС), значно нижче за середньосвітовий рівень у $10497[3]. За рейтингом Міжнародного валютного фонду, Бангладеш у 2008 році посідав 48 місце за розміром ВВП у світі, його повний ВВП становив $224 млрд. Економіка країни зростала протягом останніх кількох років приблизно на 6-7 % за рік. Тоді як понад половину ВВП припадає на сферу послуг, близько двох третин населення зайняті у сільському господарстві, у якому головним продуктом є рис.

Економіка Бангладеш
Хмарочоси у столиці Бангладеш місті Дака
Валюта Бангладешська така (BDT)
Фінансовий рік 1 липня - 30 червня
Організації WTO, SAFTA, D8, WCO
Статистика
ВВП $577 млрд. (2015, за ПКС)
Ріст ВВП 6,4 % (2015)
ВВП на душу населення $3 600 (2015, за ПКС)
ВВП за секторами Сільське господарство (16 %), промисловість (30,4 %), послуги (53,6 %) (2015)
Інфляція (ІСЦ) 6,4 % (2015)
Населення
поза межою бідності
31,5 % (2010)
Індекс Джіні 32,1 (2010)
Робоча сила 81,95 млн. (2015)
Робоча сила
за секторами
Сільське господарство (47 %), промисловість (13 %), послуги (40 %) (2010)
Безробіття 4,9 % (2015)
Галузі виробництва Виробництво джуту, бавовникового текстилю, одягу, обробка чаю, друкарство, цукрова, електротехнічна, хімічна, харчова промисловість
Зовнішня діяльність
Експорт 29,93 млрд. (2015)
Експортні товари швейні вироби, трикотажні вироби, сільськогосподарські продукти, заморожені продукти (риба і морепродукти), джут і вироби з джуту, шкіра
Партнери  США 13,9 %
 Німеччина 12,9 %
 Велика Британія 8,9 %
 Франція 5 %
 Іспанія 4,7 %
(2015)
Імпорт $38,22 млрд. (2008)
Імпортні товари Машини і промислове обладнання, хімічні речовини, залізо і сталь, бавовник, харчі, нафта і нафтопродукти
Партнери  КНР 22,4 %
 Індія 14,1 %
 Сінгапур 5,2 % (2015)
Зовнішній борг $24,47 млрд. (31 грудня 2014)
Державні фінанси
Доходи $21,28 млрд. (2015)
Витрати $27,45 млрд. (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Грошові перекази бангладешців, що працюють за кордоном, перша за все на Близькому Сході та у Східній Азії є головним джерелом іноземної валюти в країні. Зростання економіки переважно внутрішнє, тоді як прямі іноземні інвестиції грають невелику роль. Великі зусилля уряду останніми роками були спрямовані на забезпечення швидко зростаючого населення продуктами харчування[4].

Земля переважно використовується для вирощування рису і джуту, останніми роками збільшується виробництво пшениці; країна зазвичай забезпечує себе цими продуктами[4]. Однак від 10 % до 15 % населення знаходяться під загрозою голоду, а тимчасова нестача продуктів харчування загрожує 45 % населення[4]. Сільське господарство Бангладешу залежиться від мусонного циклу, із періодичними повенями і посухами[4].

Транспортна, комунікаційна, електроенергетична і водопостачальна інфраструктура швидко розвивається, проте все ще знаходиться в поганому стані[4]. Запаси нафти невеликі, проте останнім часом розвивається здобуток вугілля. Протягом останніх двох десятиліть сфера послуг значно зросла, проте промисловість залишається на низькому рівні[4]. Головними ресурсами є працездатне населення, родючі ґрунти, відносне багатство водних ресурсів, резерви природного газу, що, однак, швидко виснажуються і можуть зникнути вже до 2017 року[4].

Азартні ігри

Азартні ігри в Бангладеш є незаконними. Незважаючи на це, вони є популярними й поширеними серед населення. Порушення за участь у гемблінгу загрожує в'язницею та/або штрафами, відповідно до статті 18 (2) Конституції Бангладеш. Єдиними законними видами ігор є ставки на кінні перегони та лотерея.

Посилання

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
  2. "Reproductive Health and Rights is Fundamental for Sound Economic Development and Poverty Alleviation, " United Nations Population Fund. Retrieved June 9, 2009.
  3. CIA World Factbook 2007
  4. «Background Note: Bangladesh» Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.. Bureau of South and Central Asian Affairs (March 2008). Accessed June 11, 2008. This article incorporates text from this source, which is in the public domain.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.