Економіка Ефіопії
Ефіо́пія — аграрна країна. Серед провідних галузей промисловості — хімічна, нафтопереробна, харчова, текстильна, металообробна, цементна.
| Економіка Ефіопії | |
|---|---|
 Комерційний банк у столиці країни - Адис-Абебі | |
| Валюта | 1 Ефіопський бир = 100 центів |
| Фінансовий рік | 8 липня - 7 липня |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $195,8 млрд. (2017) |
| Ріст ВВП | ▲ 8,5 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $2,100 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 35,8 %, промисловість 22,2 % послуги: 42 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 8,1 % (2017) |
| Населення поза межою бідності |
29,6 % (2014) |
| Індекс Джіні | 33 (2011) |
| Робоча сила | 52,82 млн. (2017) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство: 72,7 % промисловість: 7,4% та послуги: 19,9 % (2013) |
| Безробіття | 17,5 % (2012) |
| Галузі виробництва | харчова промисловість, напої, текстиль, шкіра, одяг, хімікалії, обробка металів, цемент |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $3,076 млрд. (2017) |
| Експортні товари | кава (27%), олійні культури (17%), овочі, в тому числі кат (17%), золото (13%), квіти (7%), живі тварини (7%), продукти зі шкіри (3%), м'ясні продукти (3%) (2016) |
| Партнери |
 США 9,7 % Саудівська Аравія 9,6 % Німеччина 8,5 %.svg.png.webp){kind=small} Швейцарія 7,5 % КНР 5,1 % ОАЕ 4,9 % Пакистан 4,4 % (2016) |
| Імпорт | $16,76 млрд. (2017) |
| Імпортні товари | продукція машино-та літакобудування(14%), металопродукція (14%), електротехнічні товари (13%), нафтопродукти (12%), автотранспортні засоби (10%), хімічних речовини та добрива (4%) |
| Партнери |
КНР 28,8 % США 8 % Індія 6,7 % Кувейт 5 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $29,09 млрд. (2016) |
| Доходи | $12,11 млрд. (2017) |
| Витрати | $14,63 млрд. (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Історія
За даними [2001 Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation]: ВВП — $ 6,7 млрд. Темп зростання ВВП — (-1 %). ВВП на душу населення — $ 110. Імпорт (промислові товари) — $ 1,7 млрд (г.ч. Італія — 10,1 %; США — 9,3 %; Японія — 8,1 %; Йорданія — 5,4 % — на 1997). Експорт (г.ч. сільськогосподарська продукція) — $ 1,1 млрд (г.ч. Німеччина — 22,4 %; Японія — 11,5 %; Італія — 9,4 %; Велика Британія — 4,6 % — на 1997).
Сільське господарство
Провідну роль в економіці Ефіопії відіграє споживче сільське господарство, у якому на початку 1990-х років створювалося понад 50 % ВВП. В цей же період у ВВП росла частка торгівлі і послуг. З 1989—1990 по 1994—1995 фінансові роки щорічне зростання частки сфери послуг в ВВП становило 2,4 %. У 1993—1994 фінансовому році на сферу послуг припадало 22 % ВВП. У період 1960—1974 зростання виробництва не перевищувало 4 % річних. Революційні потрясіння знизили цей показник в 1974—1979 до 1,4 %. На початку 1990-х років намітилися ознаки оздоровлення економіки. З 1989—1990 по 1994—1995 фінансові роки середні темпи зростання ВВП становили 1,9 %. У 1996—1997 фінансовому році ВВП зріс на 7 %. Основним чинником поліпшення економічного становища стали іноземні позики і фінансова допомога.
Промисловість
Обробна промисловість в Ефіопії розвинена слабко, і в 1993—1994 фінансовому році частка її продукції в ВВП становила всього 7 %. У основному функціонують підприємства по переробці сільськогосподарської продукції і легкої промисловості. Основні вироби обробної промисловості — тканини, продовольство (цукор, борошно, макарони, печиво, м'ясні консерви і томати), пиво, взуття, цемент, мило, алкогольні напої, ліки і олії. Ремісники виготовляють одяг, вироби з дерева, килими і ювелірні вироби. Підприємства обробної промисловості зосереджені поблизу міських центрів — Аддис-Абеби, Харера і Дауа. З 1989—1990 по 1994—1995 фінансові роки середньорічні темпи зростання промислового виробництва становили 1,6 %.
Транспорт
Транспорт переважно автомобільний та залізничний. Літаки ефіопської державної авіакомпанії літають у всі штати країни, а також зв'язують Аддис-Абебу з країнами Європи, Азії і Африки.
Енергетика
Розвиток промисловості стримується через недостачу електроенергії, хоч країна володіє великим гідроенергетичним потенціалом, який оцінюється приблизно в 60 млрд кВт·год.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.