Елевтерна
Елевтерна (грец. Ελεύθερνα), іноді Елевтерни, також Аполлонія (грец. Ἀπολλωνία) — давньогрецький поліс на острові Крит, яке існувало від початку гомерівської доби до візантійської доби. Поряд із Кноссом, Фестом, Малією, Гортином, Кідонією була одним з найзначиміших міст в історії острова[1].
Археологічна ділянка розташована за 25 км на південний схід від сучасного міста Ретимно в номі Ретимно, поблизу гори Іда — найвищої на Криті.
Історія
Дослідження археологічної ділянки Елевтерни здійснюється систематично з 1984 року науковцями Університету Криту. За понад два десятиліття грецькі археологи відкрили чимало подробиць життя Елевтерни, святилища та некрополі, навіть каменоломні в околицях пагорба Прінес, де нині існує однойменне село[2].
У 9 столітті до нашої ери в суб-мікенську добу, а точніше в геометричний етап пізнього періоду Темних століть в Греції, дорійці заселили місто на крутому, природно укріпленому хребті. За переказом, Елевтерна отримала свою назву за іменем одного з куретів, міфічного племені, що жило на Криті[3].
Місто опинилось на перехресті шляхів, оскільки лежало між Кідонією на північний захід та Кноссом, підконтрольними Елевтерні портами Ставроменом та Панормос, а також великими печерами зі святилищами поблизу піку Іди Ідайон-Андрон. В архаїчну добу Елевтерна розвивалась подібно до інших дорійських міст на Криті, зокрема як і Лато та Дрерос[4].
Після римського завоювання Криту в 67 до н. е.. Розкішні вілли, лазні та інші громадські будівлі свідчать проте, що Елевтерна залишалась процвітаючим містом й у складі Римської імперії, допоки значна частина не була зруйнована катастрофічним землетрусом в 365 році.
Відомо, що в християнську добу Елевтерна слугувала єпископським містом. В середині 7 століття єпископ Еуфраст побудував тут велику базиліку. Напади халіфа Гарун ар-Рашида наприкінці 8 століття, арабська гегемонія на Криті разом з іншим землетрусом в 796 році призвели до того, що мешканці міста остаточно залишили Елевтерну. На короткий час місто знову заселяли в добу Латинської імперії, тут існувала католицька єпархія.
В 1993 і 1994 роках були влаштовані громадські виставки, які дозволили представити багаті археологічні знахідки в Едевтерні широкій громадськості. 2004 року велика тематична виставка відбулась в Музеї кікладського мистецтва в Афінах[5]. Також в Луврі демонструється кора, знайдена в Еллевтені — так звана, Дама із Оксера.
У вересні 2010 року поблизу міста Елевтерни відкрите поховання 7 століття до н. е. Грецькі археологи під керівництвом Ніколаоса Стамболідіса, професора археології, директора Музею кікладського мистецтва, знайшли скелет жінки, вкритий зотлілим саваном, на який було нашито близько 3 тисяч шматочків золотих пластинок розміром до 4 см[6][7]. Серед пластинок знайдена золота брошка у вигляді бджоли-богині[8], характерної для мікенських толосних поховань. Численні артефакти були визнані науковим співтовариством унікальними, а Археологічний інститут Америки відтоді включив Елевтерну до переліку найбільш значимих археологічних ділянок світу[9].
Примітки
- Крит//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
- Barrington Atlas of the Greek and Roman World, (ISBN 0-691-03169-X), Map 60 & notes.
- Стефан Візантійський. «Етніка». Е
- C.Michael Hogan, "Lato Fieldnotes", The Modern Antiquarian, Jan 10, 2008
- The treasures of ancient Eleutherna on display Архівовано 11 травня 2006 у Wayback Machine. — Катемеріні
- Skeleton covered in gold found in 2,700-year-old grave on Crete island
- Archaeologists on Crete find skeleton covered with gold foil in 2,700-year-old grave. Архів оригіналу за 2 жовтня 2010. Процитовано 29 вересня 2010.
- The Bee Goddess
- Major archaeological finds on Crete
Посилання
- Eleutherna 1998 Overview(англ.)
- Элефтерна - пещеры Мелидони и Сфедони(рос.)
- Перама - Анойя - Идейская пещера (76 км)(рос.)