Електротермія
Електротермія (від електро… і грец. thérme — жар, тепло) — прикладна наука про процеси перетворення електричної енергії в теплову; галузь електротехніки, що здійснює проектування, виготовлення і експлуатацію електротермічних установок; галузь енергетики, що займається використанням електричної енергії для нагріву, плавки або опалювання в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві, медицині, військовій справі і побуті; сукупність електротехнологічних процесів з використанням теплової дії електричної енергії в різних галузях техніки (у металургії — електрометалургія, в хімії — плазмохімія, в машинобудуванні — високочастотний нагрів, електротермообробка і т. д.).
У електротермії розрізняють такі види:
- дуговий нагрів;
- індукційний нагрів;
- діелектричний нагрів;
- електронний нагрів, нагріваючи по закону Джоуля—Ленца;
- нагрів в електроліті;
- нагрів випромінюванням оптичного квантового генератора (лазера).
Див. також
Література
- Довідник сільського електрика / За редакцією кандидата технічних наук В. С. Олійника. — 3-тє видання, перероблене і доповнене. — Київ, Вид-во «Урожай», 1989. — 264 с.
- ДСТУ 2843-94. Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. — Київ: Держспоживстандарт України, 1995. — 65 с.
- О. В. Кулаков, В. О. Росоха. Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках: Підручник. — Харків: Національний університет цивільного захисту України, 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.