Еліца Васильєва

Еліца Васильєва (болг. Елица Василева; нар.. 13 травня 1990, Дупница, Болгарія) болгарська волейболістка. Нападниця.

Еліца Васильєва
Еліца Васильєва
болг. Елица Василева
Загальна інформація
Громадянство  Болгарія
Народження 13 травня 1990(1990-05-13) (31 рік)
Дупниця (Болгарія)
Зріст 194 кг
Вага 75 кг
Спорт
Вид спорту волейбол
Спортивне звання нападаюча-дограваюча
Клуб «Ігор Горгондзола» Новара (з 2019 року)
Команда WVC Dynamo Kazand
Участь і здобутки
 Еліца Васильєва у Вікісховищі

Біографія

Еліца Васильєва народилася в болгарському місті Дупница в спортивній сім'ї. Її батько входив у збірну Болгарії з легкої атлетики (біг 400 і 800 м), мати баскетболістка. Також професійної баскетболісткою була й старша сестра Еліци — Раліца (нар. 1981), яка виступала в софійський «Левскі», а також в інших командах Болгарії і Франції[1].

Вже в 15-літньому віці Еліца Васильєва дебютувала в чемпіонаті Болгарії, виступаючи за софійський ЦСКА, з яким у 2007 виграла «золото» національної першості. У 2007 році волейболістка вирушила до Італії, де з 2007 по 2009 роки грала за «Кремону» в серії А2 чемпіонату Італії, а з 2009 по 2012 виступала за найсильніші італійські клуби — «Деспар-Сіріо» з Перуджі (2009—2010) і «Фоппапедретти» з Бергамо (2010—2012), у складі якого в 2010 році стала бронзовим призером клубного чемпіонату світу, а в 2011 році — чемпіонкою та володаркою Суперкубка Італії.

У 2012—2015 роках Васильєва по одному сезону виступала за бразильський «Кампінас» (бронзовий призер чемпіонату Бразилії), південнокорейський «Хинкук Пінк Спайдерс» і турецький «Вакыфбанк». 19 грудня 2013 року в матчі чемпіонату Південної Кореї між командами «Хинкук Пінк Спайдерс» (Incheon) і «Корея Експрессуей» (Соннам) болгарська волейболістка встановила світовий рекорд результативності, набравши за гру 57 очок (матч завершився з рахунком 3:2 на користь «Хынкука»)[2][3].

У складі турецького "Вакифбанка"Е. Васильєва в 2014 виграла Суперкубок Туреччини, а в 2015 — срібні нагороди чемпіонату і Кубка країни.

У 2015 році Еліца Васильєва уклала контракт з російською командою «Динамо-Казань»[2]. У грудні 2015 р. в її складі стала срібним призером Кубка Росії, через рік — переможцем розіграшу Кубка, а в 2017 році — володарем Кубка ЕКВ та срібним призером чемпіонату Росії. У 2018 р. перейшла в італійську команду «Савіно дель Бене» (Scandicci), а в 2019 році в іншу команду з Італії — «Ігор Горгондзола».

У 2007 році Е. Васильєва дебютувала відразу в трьох збірних Болгарії — національної (у вересні на чемпіонаті Європи і кваліфікації Гран-прі), молодіжної (у травні у відбірковому турнірі чемпіонату світу) та юніорської (у січні у відбірковому турнірі чемпіонату Європи). З того року волейболістка незмінно входить до складу національної команди Болгарії, взявши участь у шести чемпіонатах Європи, чемпіонаті світу 2014, чотирьох розіграшах Гран-прі, п'яти розіграшах Євроліги і в перших Європейських іграх. У 2007—2009 рр. Василева паралельно виступала і за молодіжну збірну країни.

Клубна кар'єра

У складі «Динамо-Казань», 2018 р.

Досягнення

З клубами

  • чемпіонка Болгарії 2007.
  • чемпіонка Італії2011;
    • бронзовий призер чемпіонату Італії 2019.
  • срібний призер Кубка Італії 2011.
  • переможець розіграшу Суперкубка Італії 2011.
  • бронзовий призер чемпіонату Бразилії 2013.
  • срібний призер чемпіонату Туреччини 2015.
  • срібний призер Кубка Туреччини 2015.
  • переможець розіграшу Суперкубка Туреччини 2014.
  • дворазовий срібний призер чемпіонатів Росії — 2017, 2018.
  • дворазовий переможець розіграшів Кубка Росії — 2016, 2017;
    • срібний призер Кубка Росії 2015.
  • переможець розіграшу Кубка Європейської конфедерації волейболу жінок 2017

Зі збірною Болгарії

  • учасниця чемпіонату світу 2014.
  • учасниця чемпіонатів Європи 2007, 2009, 2011, 2013, 2015, 2017, 2019.
  • учасниця Гран-прі 2013, 2014, 2016, 2017.
  • дворазовий срібний (2010, 2012) і дворазовий бронзовий (2011, 2013) призер Євроліги.
  • учасниця Європейських ігор 2015.

Індивідуальні

  • Найкраща нападаюча і найрезультативніша розіграшу Євроліги 2012.

Примітки

Посилання та джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.