Волейбольна Євроліга

Євроліга — щорічне змагання серед волейбольних збірних, що проводиться під егідою Європейської конфедерації волейболу (CEV). З 2004 року проводяться змагання для чоловічих команд, влітку 2009 року відбувся перший розіграш жіночої Євроліги.

Історія

Вперше змагання з волейболу під назвою «Євроліга» серед чоловічих і жіночих збірних пройшли з грудня 1997 по липень 1999 року в рамках відбіркового турніру до чемпіонату Європи-1999. І у чоловіків, і у жінок турнір пройшов за однаковим регламентом: найсильніші збірні увійшли в дивізіон «А», де були розділені на дві групи, в яких ігри проводилися в два кола з роз'їздами. Фінальні змагання турніру проведені не були. Переможцями групових турнірів у чоловіків стали збірні Болгарії та Югославії, у жінок — Польщі та Росії.

На постійній основі серед чоловічих збірних Євроліга проводиться з 2004 року за ініціативи Чехії, Нідерландів, Німеччини та Росії, виключених у кінці сезону-2003 з-поміж учасників Світової ліги. З 2009 року проводяться змагання і для жіночих команд. Євроліга є не тільки самостійним престижним турніром, але і служить важливим етапом підготовки команд до головним волейбольним змагань — чемпіонатів Європи та світу, Олімпійських ігор.

Регламент змагань у чоловіків, за винятком турніру 2014 року, включає групову стадію і фінальний турнір, що проводиться у форматі «фіналу чотирьох» (два півфінали і два фінали — за 1-е і 3-є місця). У 2014 році після групового раунду пройшла серія плей-офф з двох півфінальних та двох фінальних матчів. При цьому переможцем в парах плей-офф виходила команда, яка здобула дві перемоги. Якщо кількість перемог у суперників була рівною, то переможцем оголошувалася команда, яка набрала більше очок в двоматчевій серії (перемоги 3:0 і 3:1 — 3 очки, перемога 3:2 — 2 очка, поразка 2:3 — 1 очко). У разі рівності і цих показників призначався золотий сет. У 2014 році в жіночому турнірі після групового раунду проводилась фінальна серія, а в наступному розіграші — півфінальні та фінальні матчі за описаним вище регламентом.

У 2013 році в турнірі Євроліги був випробуваний новий формат проведення матчів: партії (крім п'ятої) тривали не до 25, а до 21 очка з одним замість двох технічних тайм-аутів (при наборі однієї з команд 12 очок).

Чоловіча Євроліга

«Фінали чотирьох»

У 2014 році — фінальна серія

Рік Місто Переможець Результат фіналу Фіналіст 3-є місце Результат матчу за 3-є місце 4-е місце
2004 Опава Чехія 3:1 Росія Нідерланди 3:1 Німеччина
2005 Казань Росія 3:0 Фінляндія Іспанія 3:1 Туреччина
2006 Ізмір Нідерланди 3:1 Хорватія Греція 3:2 Туреччина
2007 Портіман Іспанія 3:2 Португалія Словаччина 3:1 Словенія
2008 Бурса Словаччина 3:1 Нідерланди Туреччина 3:2 Німеччина
2009 Портіман Німеччина 3:2 Іспанія Португалія 3:0 Словаччина
2010 Гвадалахара Португалія 3:1 Іспанія Туреччина 3:2 Румунія
2011 Кошиці Словаччина 3:2 Іспанія Словенія 3:0 Румунія
2012 Анкара Нідерланди 3:2 Туреччина Іспанія 3:1 Словаччина
2013 Мармарис Бельгія 3:0 Хорватія Чехія 3:1 Туреччина
2014 Салоніки

Будва

Чорногорія 3:2, 3:1 Греція Північна Македонія

Словенія[1]


2015 Валбжих Словенія 3:0 Північна Македонія
Польща 3:0 Естонія
2016 Варна Естонія 3:0 Північна Македонія
Австрія 3:0 Болгарія
2017 Гентофте Україна 3:1 Північна Македонія  Швеція 3:1 Данія
2018 Карлові Вари  Естонія 3:0  Чехія  Туреччина 3:2  Португалія
2019 Таллінн Туреччина 3:0 Білорусь Нідерланди 3:0 Естонія
2020 Скасовано через пандемію COVID-19
2021 Кортрейк Туреччина 3:1 Україна Естонія 3:0 Бельгія

Учасники

Команди 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2021
Австрія 8 11 8 12 8 9 6 9 3 17 15 16
Азербайджан 9 8 17
Албанія 7 5 18
Білорусь 5 7 7 8 7 5 14 2 5
Бельгія 12 6 6 1 6 11 4
Болгарія 4
Боснія і Герцеговина 19
Велика Британія 9 9 7 10
Угорщина 12 6 19 17 14
Німеччина 4 5 5 6 4 1
Греція 3 8 6 8 5 9 10 2 5 14
Грузія 19
Данія 7 11 10 7 5 4 15 12
Ізраїль 6 10 11 7 17
Іспанія 3 6 1 2 2 2 3 6 9 5 7
Кіпр 18
Республіка Косово 20
Латвія 11 15 5 11
Люксембург 7 19
Республіка Македонія
3 2 2 2 16 13
Нідерланди 3 1 7 2 5 1 5 3
Польща 7 3
Португалія 2 7 3 1 4 9
Росія 2 1
Румунія 9 10 4 4 9 5 11 13 8
Словаччина 8 6 7 3 1 4 6 1 4 7 11 8 10
Словенія 4 3 3 1 12
Туреччина 5 4 4 5 3 5 3 11 2 4 8 6 3 1 1
Україна 1 8 5 2
Фінляндія 6 2 7 11
Хорватія 7 2 12 8 2 9 13 8 15
Чорногорія 5 1
Чехія 1 7 10 5 3 2 8 6
Швеція 3 10
Естонія 8 8 4 1 1 4 3

Жіноча Євроліга

«Фінали чотирьох»

З 2014 року — фінальна серія

Рік
Місто Переможець Результат фіналу Фіналіст 3-є місце Результат матчу за 3-є місце 4-е місце
2009 Кайсери Сербія 3:2 Туреччина Болгарія 3:0 Франція
2010 Анкара Сербія 3:1 Болгарія Туреччина 3:0 Ізраїль
2011 Стамбул Сербія 3:0 Туреччина Болгарія 3:0 Чехія
2012 Карлові Вари Чехія 3:0 Болгарія Сербія 3:1 Нідерланди
2013 Варна Німеччина 3:2 Бельгія Болгарія 3:0 Румунія
2014 Бурса

Рюссельсхайм

Туреччина 3:1, 3:1 Німеччина Польща[2]
Азербайджан
2015 Ерд

Ізмір

Угорщина 3:0, 1:3[3] Туреччина Греція

Ізраїль

2016 Нітра

Баку

Азербайджан 3:1, 3:0 Словаччина Греція

Словенія

2017 Гельсінкі

Івано-Франківськ

Україна 3:1, 3:1  Фінляндія  Словаччина
 Іспанія
2018 Будапешт  Болгарія 3:0  Угорщина  Чехія 3:1  Фінляндія
2019 Вараджин Чехія 3:1 Хорватія Білорусь 3:0  Іспанія
Скасовано через пандемію COVID-19
2021 Русе  Болгарія 3:1 Хорватія  Іспанія 3:2  Чехія

Учасники

Команди 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2021
 Австрія 10 14 7 13
 Азербайджан 4 1 5 10 11
 Албанія 10 9 15
 Бельгія 2
 Білорусь 7 7 6 6 3 8
 Болгарія 3 2 3 2 3 6 1 1
 Боснія і Герцеговина 12
 Велика Британія 8 8
 Греція 7 7 12 10 8 3 3 15
 Грузія 6 12 19 19
 Естонія 16 17 16
 Ізраїль 4 10 9 8 3 18 15 17
 Іспанія 6 5 8 7 5 6 3 10 4 3
 Кіпр 17
 Косово 20
 Латвія 18
 Люксембург 19
 Нідерланди 4
 Німеччина 1 2
 Польща 3 5 5
 Португалія 7 12 19 15
 Румунія 5 6 5 6 4 7 13 7
 Сербія 1 1 1 3 5
 Словаччина 2 3 9 7 6
 Словенія 7 3 14 14
 Туреччина 2 3 2 8 6 1 2
 Угорщина 9 12 7 1 10 2 5 9
 Україна 1 8 5 10
 Фінляндія 2 4 7
 Франція 4 6 5 7 5 11 10 5
 Хорватія 11 7 2 2
 Чорногорія 10 8
 Чехія 4 1 3 1 4
 Швейцарія 11 17
 Швеція 11 13 10

Примітки

  1. Competition Final Standing Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine..
  2. Competition Final Standing Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine..
  3. Переможець визначився у золотому сеті, який завершився з рахунком 15:13 на користь Угорщини.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.