Емануель Галль
Емануель Галль (Emanuel Gall, ? — не пізніше 1893) — архітектор. Працював у Львові у другій половині XIX століття.[1]
.jpg.webp)
.jpg.webp)
Вулиця Словацького, 18 у Львові, 1876
Біографія
1867 року вписаний до цехової книги львівських будівничих.[2] Обирався членом міської ради Львова III—VII каденцій (від 1877 до приблизно 1893).[3] 1882 року обраний членом єврейської Релігійної ради.[4] Помер між 1889 і 1893 роками.[5] Маурици Галль, син архітектора, також був архітектором або інженером, який спільно з Рудольфом Фляйшлем спорудив у 1899 році будинок єврейської гміни на вулиці Шолома-Алейхема, 12.[6] Будівельне підприємство братів Галль значиться у довіднику 1875 року на вулиці Маєра (Маєрівка, тепер Січових Стрільців).[7]
- Роботи
- Підписи Емануеля Галля стоять на планах будівель на вулиці Колесси від 1864 року, які тепер належать Львівській політехніці. Це може свідчити про авторство в будівництві чи перебудові цих споруд (деякі походять щонайменше з початку XIX).[8]
- Житловий будинок на вулиці Гоголя, 10 (1873).[1]
- Надбудува четвертого поверху будинку на вулиці Галицькій, 12 (1874).[9]
- Будинки на вулиці Словацького, 16 (1876) і 18 (1873).[10]
- Будинок на вулиці Городоцькій, 31 (1881).[11]
- Готель «Центральний» на проспекті Свободи, 11 (1882—1884).[1]
- Перебудова будинку ремісничого товариства «Гвязда» на вулиці Короленка, 7 у Львові.[12]
Примітки
- Тимофієнко В. І. Галль Е. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 85. — ISBN 966-7452-16-6.
- Mańkowski T. Początki nowożytnego Lwowa w architekturze. — Kraków: Wydawnictwo UJ, 1923. — S. 10.
- Miasto Lwów w okresie samorządu 1870—1895. — Lwów: drukarnia W. A. Szyjkowskiego, 1896. — S. 198, 207, 213, 221, 234.
- Kronika miejscowa i zamiejscowa // Gazeta Narodowa. — 17 marca 1882. — № 63. — S. 4.
- Miasto Lwów w okresie… — S. 235.
- Mowa d-ra Emila Byka, prezesa Zboru izraelickiego — wygłoszona przy poświęceniu nowego gmachu lwowskiej Gminy izraelskiej, na dniu 26 października b. r. // Słowo Polskie. — 30 października 1899. — № 258. — S. 8.
- Przewodnik po Lwowie / ułożył A. Schneider. — Wyd. drugie. — Lwów: nakł. ks. Gubrynowicza i Schmidta, 1875. — S. XVIII.
- Національний університет «Львівська політехніка»: архітектурний атлас / Б. С. Черкес, С. М. Лінда, Ю Л. Богданова. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. — С. 110. — ISBN 978-617-607-657-5.
- Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 37—61.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 339—340. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 147. — ISBN 966-7022-26-9.
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 44. — ISBN 978-966-7022-86-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.