Еміль Літтре
Емі́ль Літтре́, повне ім'я Емі́ль Максимільє́н Поль Літтре́ (фр. Émile Maximilien Paul Littré; 1 лютого 1801 — 2 червня 1881) — французький філософ-позитивіст, історик, філолог, перекладач і лексикограф; упорядник знаменитого «Словника французької мови» (фр. Dictionnaire de la langue française), більш відомого як «Словник Літтре» (фр. Dictionnaire Littré). Член Французької академії.
Еміль Літтре | |
---|---|
фр. Émile Littré | |
Народився |
1 лютого 1801[1][2][…] Париж, Франція[3] |
Помер |
2 червня 1881[1][2][…] (80 років) Париж, Франція[3] |
Поховання | цвинтар Монпарнас |
Країна | Франція |
Діяльність | політик, письменник, лексикограф, мовознавець, medical historian, філософ, перекладач |
Галузь | філософія |
Alma mater | ліцей Людовика Великого і Факультет медицини, Парижd |
Відомі учні | Miguel Lemosd |
Знання мов | французька[2] і італійська |
Членство | Французька академія, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства, Grand Orient de Franced, Паризька медична академія і Баварська академія наук |
Напрямок | позитивізм |
Magnum opus | Словник французької мови (Літтре) |
Посада | irremovable senatord, депутат Національної асамблеї Франції і seat 17 of the Académie françaised |
Конфесія | атеїзм |
Батько | Michel-François Littréd |
Мати | Marie Sophie Johannotd |
Нагороди | |
Біографія
Еміль Літтре народився в Парижі. Батько — Мішель-Франсуа Літтре служив у корабельній артилерії. Після виходу у відставку обійняв адміністратиивну посаду. Мішель-Франсуа Літтре був вільнодумцем, перейнятим ідеями Французької революції. Він одружився з Софі Жоано, дочкою відомого політика Жана-Батіста Жоано. У подружжя народилося двоє синів: Еміль і Бартелемі. Батько дуже опікувався освітою своїх синів, навіть вивчив для цього давньогрецьку мову і санскрит.
1819 року Еміль Літтре закінчив престижний Ліцей Людовика Великого. По закінченні ліцею Літтре якийсь час вагався з вибором майбутнього фаху: філологія чи медицина. Врешті він обрав медичний факультет і вісім років студіював медицину. У зв'язку зі смертю батька 1827 року був змушений полишити докторат з медицини, оскільки його мати залишилася без засобів до існування. Викладав латину і грецьку мову.
1831 року Еміль Літтре був відрекомендований Арману Каррелю, головному редактору газети «Насьон». Каррель доручив Літтре читати англійські та німецькі газети і вишукувати цікаву інформацію для його видання. Невдовзі Каррель помітив у Літтре неабиякий журналістський хист, відтоді той став постійним співробітником його видання.
У 1841 році взявся за упорядкування великого «Словника французької мови», який був опублікований у 1863—1877 роках у видавництві «Ашетт».
1860 року був обраний членом Баварської академії наук. 1864 року став почесним членом Грецького філологічного товариства в Константинополі.
Примітки
- http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/littre_emile1505r3.html
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Литтре Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Jean Hamburger, Monsieur Littré, Flammarion, 1988
- Lucienne Portier, Un précurseur: l'abbé Huvelin, Cerf, 1979
Посилання
- Твори Emile Littré у проєкті «Гутенберг»
- Твори та інформація про Еміль Літтре у Інтернет-архіві
- Collection Medic@ offers Littré's edition of Hippocrates, complete in scanned page images
- Еміль Літтре // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- Словники
- Dictionnaire de la langue française Littré (1873—1878)
- Pathologies verbales d'Émile Littré (1880) étymologies sélectionnées
- Dictionnaire de la langue française abrégé, d'après l'ouvrage d'Émile Littré