Енн із Зелених Дахів
«Енн із Зелених дахів» (англ. Anne of Green Gables) — перший і один із найвідоміших романів канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері, опублікований 1908 року. Роман неодноразово екранізували[2].
Енн із Зелених дахів | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Anne of Green Gables | ||||
| ||||
Жанр | дитяча література | |||
Автор | Люсі Мод Монтгомері | |||
Мова | англійська | |||
Написано | Написано в Канаді, опубліковано в США | |||
Опубліковано | червень 1908 рік[1] | |||
Переклад | Анни Вовченко | |||
Ілюстратор | Jacques Fromontd | |||
Цикл | Anne of Green Gablesd | |||
Попередній твір | Що було до Зелених Дахів | |||
Наступний твір | Енн із Ейвонлі | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Сюжет
Дія роману розгортається наприкінці XIX століття. Вже немолоді брат із сестрою Метью та Марілла Катберти живуть на фермі «Зелені Дахи» в селі Ейвонлі на острові Принца Едуарда, вирішують взяти із сирітського притулку в Новій Шотландії хлопця, котрий міг би допомагати їм у господарстві на фермі.
Але через непорозуміння під їх дах потрапляє не хлопчик, а руденька худорлява дівчинка одинадцяти років на ім'я Енн Ширлі. Розумна, жива Енн жадає бути всім у радість, вона дуже балакуча, але в той же час їй не подобаються власне ім'я, бліде обличчя, всіяне веснянками, і руді кіски. Нові батьки навсправжки беруться за її виховання. Разом з тим дівчинка росте, але в ній як і раніше залишаються її дитяча безпосередність і прямота.
В основу роману «Енн із Зелених Дахів» (1905) покладено дитячі спогади письменниці. 1908 року книга вийшла у США. Успіх її був миттєвим і нечуваним. Марк Твен назвав руденьку героїню Монтгомері «найбільш зворушливою й чарівною дитиною художньої літератури із часів безсмертної Аліси».
Пов'язані твори
Виходячи з популярності першої книги, Люсі-Мод Монтгомері написала серію творів, щоб продовжити історію своєї героїні Енн Ширлі. Вони перераховані в хронологічному порядку нижче за віком Енн в кожному з романів.
# | Назва книги | Дата публікації | Вік Енн Ширлі |
1 | Енн із Зелених Дахів | 1908 | 11-16 |
2 | Енн із Ейвонлі | 1909 | 16-18 |
3 | Енн із Острова Принца Едварда | 1915 | 18-22 |
4 | Енн із Шелестких Тополь | 1936 | 22-25 |
5 | Енн у Домі Мрії | 1917 | 25-27 |
6 | Енн із Інглсайду | 1939 | 34-40 |
7 | Діти з Долини Райдуг | 1919 | 41 |
8 | Рілла з Інглсайду | 1921 | 49-53 |
# | Назва книги | Дата публікації | Вік Енн Ширлі |
— | Ейвонлійські хроніки | 1912 | — |
— | Ейвонлійські хроніки. Продовження | 1920 | — |
— | The Blythes Are Quoted | 2009 | — |
Видання українською мовою
Визнання українських читачів цикл книжок про Енн Ширлі здобув завдяки перекладам Анни Вовченко, які побачили світ у львівському видавництві «Урбіно»[3].
Екранізації
- 1919 — США, німий комедійно-драматичний фільм «Енн із Зелених Дахів», який бачила й сама авторка Люсі-Мод Монтгомері. Фільм вважають втраченим.
- 1934 — США, перша екранізація, що дійшла до наших днів.
- 1940 — США, сиквел «Енн із Шелестких Тополь» до попереднього фільму.
- 1956 — Канада, чорно-біла екранізація Anne of Green Gables.
- 1972 — Велика Британія, 5-серійний фільм Anne of Green Gables, втрачений.
- 1975 — Велика Британія, BBC, «Енн із Ейвонлі» (Anne of Avonlea) — 6-серійний фільм, сиквел до втраченого мінісеріалу 1972 року. За мотивами книг «Енн із Ейвонлі» і «Енн із Острова Принца Едварда».
- 1979 — Японія, Akage no Anne (дослівно «Рудоволоса Енн»), аніме із 50 серій, продубльовано багатьма мовами, по сьогодні дуже популярна адаптація.
- 4 фільми канадської кіностудії «Салліван», режисер Кевін Салліван:
- 1985 — Канада, мінісеріал Anne of Green Gables, одна із найпопулярніших екранізацій. Рімейк фільму 1934 року.
- 1987 — «Енн із Зелених Дахів: продовження» (Anne of Green Gables: The Sequel), інша назва — «Енн із Ейвонлі».
- 2000 — «Енн із Зелених Дахів: продовження історії» (Anne of Green Gables: The Continuing Story) — 26-серійний фільм.
- 2008 — Канада, «Енн із Зелених Дахів: новий початок» (Anne of Green Gables: A New Beginning) — четверта екранізація студії «Салліван».
- 1990—1996 — Канада, «Дорога до Ейвонлі» (Road to Avonlea) — телесеріал за мотивами книг «Ейвонлійські хроніки» та «The Story Girl».
- 2001 — 26-серійний мультфільм Anne of Green Gables: The Animated Series для дітей 8—12 років канадської кіностудії «Салліван».
- 2005 — Канада, «Подорож до Зелених Дахів» (Anne: Journey to Green Gables) — 26-серійний мультфільм, приквел до попереднього мультсеріалу.
- 2009 — Японія, «Привіт, Енн! Що було до Зелених Дахів» — приквел до аніме 1979 року. Екранізація роману «Що було до Зелених Дахів» (2008) Бадж Вілсон.
- 2016 — Канада, ще одна дуже відома екранізація «Енн із Зелених Дахів» (Anne of Green Gables), і два сиквели:
- 2017 — «Енн із Зелених Дахів: добрі зірки» (Anne of Green Gables: The Good Stars).
- 2017 — «Енн із Зелених Дахів: вогонь і роса» (Anne of Green Gables: Fire & Dew).
- 2017 — Канада, найновіша екранізація, відомий серіал від Netflix «Енн» (Anne with an E), 3 сезони, 27 серій.
«Енн» і туристична індустрія
Зелені Дахи (англ. Green Gables) — це назва фермерського господарства XIX століття у Кавендіші (Острів Принца Едварда, Канада). Це одна з найвідоміших пам'яток в Канаді, що пов'язані з літературою. Будинок був офіційно визнаний Національно-історичною пам'яткою Канади у 1985 році, маєток розташований на території Національного парку Острів Принца Едуарда. Популярність авторки та персонажів її книг активно використовується туристичною індустрією канадської провінції Острів Принца Едварда. У туристичні маршрути включено відтворений хутір-музей Green Gables, «населений» персонажами роману. У театрах йдуть мюзикли за книгами Монтгомері. Туристам радять відвідати шоколадний магазин, де «колись купувала цукерки сама Люсі Мод» тощо.
На честь вигаданого міста, в якому розгортаються події романів, також назвали село Ейвонлі в канадській провінції Саскачеван.
Примітки
- "Енн з Зелених дахів» 1-е видання продано на аукціоні за $ 37 000, новий рекорд, "Гардіан" 12 грудня 2009
- Сюжет зі знімального майданчика нового фільму (2015+) про Енн Ширлі Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine..
- Комплект книг Люсі-Мод Монтгомері: придбати в "Урбіно". urbino.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2020.