Епіхарм

Епіхарм (дав.-гр. Ἐπίχαρμος) — давньогрецький автор комедій, філософ. У III столітті до н. е. давньогрецький письменник Гіппобот прирахував його до «семи мудреців».[3]

Епіхарм
дав.-гр. Ἐπίχαρμος
Народився 524 до н. е.[1] або 540 до н. е.[2]
Sicilyd, Сицилія, Італія або Кос, Кос, Південні Егейські острови, Греція
Помер 435 до н. е.[1] або 448 до н. е.[2]
Сиракуза, Стародавній Рим[2]
Національність греки
Діяльність драматург, філософ, комедіограф, математик, письменник
Сфера роботи філософія
Мова творів давньогрецька
Діти Dinolochusd

Епіхарм народився на острові Кос близько 540 до н. е. у родині лікаря Елофала. У ранні роки цікавився філософією, сам був лікарем, та все ж присвятив себе комедії. Рано покинув домівку, жив у різних містах Сицилії, найдовше у Мегарі. Потім жив у Сиракузах, де відзначився у добу правління царя Гієрона як комічний поет. Помер Епіхарм у Сиракузах 448 до н. е.

Літературна спадщина

Саме Епіхармові зобов'язана, так звана, дорично-сицилійська комедія тим, що розвинулася в правильну мистецьку форму, чому разом з ним сприяли Форміс і Дінолох, а після нього Софрон і Ксенарх. Вважається автором 32 філософських комедій, в яких присутня критика філософських поглядів Парменіда, Геракліта. Однак, жодний з творів цього автора донині не зберігся, до нас дійшли лише деякі їхні уривки. Також Епіхарм винайшов акровірш.[4]

Філософія Епіхарма

В юності Епіхарм був слухачем лекцій Піфагора. Він сам справив великий вплив на Платона, який розвинув своє вчення про ідеї і речі на основі припущень Епіхарма, на думку якого, все існуюче на землі породили Небо і Земля, в тому числі і природу.[5]Бог і природа у нього єдині. Як вважав філософ, Бог-природа спостерігає за людьми і їх справами, і приховати жодний вчинок неможливо. Першопочатком світобудови вважав ідеї — прообрази всіх речей на землі. Він говорив:

У світі ніщо ніколи не є, але завжди виникає, стає.

Всі живі істоти на землі, на його думку, мають розумом. Цікава його теорія пізнання: вважав, що у світі існують об'єкти, що усвідомлюються за допомогою розуму, а інші пізнаються завдяки чуттєвому досвіду.

Гноми Епіхарма
  • «Нічого не вартий той, кому не заздрять».[6]
  • «Рука руку миє».
  • «Будь тверезим та умій сумніватись».
  • «Якщо шукаєш чогось мудрого, подумай про це вночі».[7]
  • «Мертвим бути — анітрохи не страшно, вмирати — набагато страшніше».
  • «Про що до мене двоє говорили, з тим я один справляюсь».

Примітки
  1. Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
  2. Любкер Ф. Epicharmus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 479.
  3. http://www.abhoc.com/arc_vr/2008_10/490.html
  4. Велика радянська енциклопедія
  5. persons-info.com[недоступне посилання з липня 2019]
  6. http://aforism.nnov.ru/?owner=%DD%EF%E8%F5%E0%F0%EC
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2009.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.