Ербо фон Кагенек
Граф Арбогаст «Ербо» Альфред Паулюс Міхаель Антоніус Марія фон Кагенек (нім. Arbogast «Erbo» Alfred Paulus Michael Antonius Maria Graf von Kageneck; 2 квітня 1918, Бонн, Німецька імперія — 12 січня 1942, Неаполь, Італія) — ас люфтваффе, гауптман (капітан). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Ербо фон Кагенек | |
---|---|
нім. Erbo Graf von Kageneck | |
Народився |
2 квітня 1918[1] Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
Помер |
12 січня 1942[1] (23 роки) Середземне море |
Країна | Німецький рейх |
Діяльність | льотчик |
Знання мов | німецька[1] |
Учасник | Друга світова війна |
Титул | граф |
Військове звання | Гауптман |
Батько | Karl Marquard Viktor Kageneckd[2] |
Мати | Marie, baronesa ze Schorlemerud[2] |
Брати, сестри | August von Kageneckd і Клеменс-Генріх фон Кагенек |
Нагороди | |
Біографія
Четвертий із шести дітей генерал-майора графа Карла фон Кагенека.
8 березня 1939 року зарахований у 1-у групу 1-ї винищувальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній.
5 липня 1940 року переведений у 8-му ескадрилью 27-ї винищувальної ескадри, 18 вересня очолив 8-му ескадрилью. У боях в районі Мальти збив двох британських асів — І. Вестмакотта (12 травня 1941) і К. Гамільтона (14 травня 1941).
З червня 1941 року воював на радянсько-німецькому фронті. 14 серпня в районі озера Ільмень проотягом одного дня збив 5 радянських літаків.(39-43 перемоги).
В грудні 1941 року ескадра Кагенека переведена у Північну Африку. 24 грудня 1941 року під час зльоту з аеродрому Тіммі (Лівія) його літак (Messerschmitt Bf 109) був атакований австралійським винищувачем, Кагенек отримав важке поранення у живіт, але зміг посадити літак. Помер у лікарні.
Всього за час бойових дій Кагенек збив 67 літаків, з них 47 — на радянсько-німецькому фронті.
Нагороди
- Нагрудний знак пілота
- Залізний хрест
- 2-го класу (14 травня 1940)
- 1-го класу (11 липня 1940)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Авіаційна планка винищувача в золоті
- Золота медаль «За військову доблесть» (Італія) (травень 1941)
- Нагрудний знак пілота (Італія)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Хрест (№ 262; 30 липня 1941) — як обер-лейтенант і командир 9-ї ескадрильї 27-ї винищувальної ескадри.
- Дубове листя (№ 39; 17 жовтня 1941) — як обер-лейтенант і командир 9-ї ескадрильї 27-ї винищувальної ескадри.
Джерела
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.89-90 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Williamson, G., Knight's Cross and Oak-Leaves Recipients 1941-45, Osprey Publishing Ltd., Great Britain, 2005
- Kurowski, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., USA, 1996
- Walter A. Musciano: Messerschmitt Aces. Arco, New York 1982, ISBN 0-668-04887-5.
- Mike Spick: Luftwaffe Fighter Aces. The Jagdflieger and their Combat Tactics and Techniques. Greenhill Books, London 1996, ISBN 1-85367-255-6.
- Franz Schmitt: Chronik Weindorf Lieser. Paulinus Druckerei, Trier 1988, S. 540.
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 282.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713