Ернст Нойферт

Дім у Фрайбурзі, де народився Е. Нойферт

Гуртожиток в Дармштадті, 1952–1955

Завод Етерніт у Гайдельберзі, 1954

Народився у Фрайбурзі.

У 17 років, після п'яти років роботи каменярем, Нойферт вступив до будівельної школи (Baugewerbeschule) у Веймарі. У 1919 році викладач порекомендував його Вальтера Ґропіусу як одного з перших студентів Баугауза. Закінчив навчання в 1920 році.

Разом з архітектором-експресіоністом Паулем Ліндером (Paul Linder) поїхав у подорож до Іспанії, де робив ескізи середньовічних церков. У Барселоні він зустрів Антоніо Гауді, архітектура якого глибоко вразила молодого студента. Згодом Нойферт став одним з перших захисників Гауді в Німеччині. Після 1921 року він повернувся в Баугауз і став головним архітектором під керівництвом Ґропіуса в одному з чільних архітектурних бюро Веймарської республіки.

У 1923 році він познайомився з художницею Alice Spies-Neufert, студенткою майстрів Баугауза Георга Мухе і Пауля Клее, з якою одружився в 1924 році. У них було четверо дітей (Peter, Christa, Ingrid і Ilas).

У 1925 році Нойферт працював спільно з Ґропіусом над реалізацією нового приміщення Баугауза в Дессау і завершенням будинків для Мухе, Клее і Кандинського. У 1926 році повернувся у Веймар і зайнявся викладацькою діяльністю під керівництвом Отто Бартнінга у Будівельному коледжі (Bauhochschule), відомому як «другий Баугауз». З 1928 по 1930 роки він реалізував ряд проектів, таких як Mensa am Philosophenweg і Abbeanum в Єні. У 1929 році побудував власний будинок в Gelmeroda, селі біля Веймара. Сьогодні там розташовується штаб-квартира Фонду Нойферт і невеликий музей Neufert Box зі змінною експозицією. Після того, як нацистами був закритий Будівельний коледж, він переїхав до Берліна і працював у приватній школі, заснованій Йоганнесом Іттеном, але цей заклад також закрили в 1934 році.

Нойферт дуже рано зрозумів можливість раціоналізації процесу будівництва, а також потребу в нормах і правилах.

У 1934 році він став постійним архітектором Об'єднаної скляної промисловості (Vereinigte Lausitzer Glaswerke). Спроектував приватний будинок директору Dr. Kindt (з кольоровим склом від Шарля Кроделя) і численні житлові будинки, адміністративні та виробничі будівлі у Вайсвассері (Weißwasser), Черніці (Tschernitz) і Каменці (Kamenz). В цей же час він працював над книгою «Будівельне проєктування», яку опублікував у 1936 році. Вона залишається посібником архітекторів-проєктувальників і донині.

У 1936 році Нойферт поїхав у Нью-Йорк і Таліесін, щоб познайомитися з творчістю Френка Ллойда Райта і спробувати знайти роботу в США. Його книга мала великих успіх у Нью-Йорку, тому він повернувся в Берлін для підготовки другого видання. У 1939 році Альберт Шпеєр призначив Нойферта працювати над стандартизацією німецької промислової архітектури.

Після Другої світової війни Нойферт став професором Дармштадтського технічного університету. Спільно зі сином Петером він відкрив своє архітектурне бюро Neufert und Neufert в 1953 році й реалізував низку проєктів, зокрема промислових будівель.

Quelle-Versandzentrum у Нюрнберзі, 1955—1967