Ерік Шінсекі

Ерік Кен Шінсекі (англ. Eric Ken Shinseki; нар. 28 листопада 1942, Лігуе, Кауаї, Гаваї) — американський державний та військовий діяч японського походження, міністр у справах ветеранів США (2009—2014)[2].

Ерік Шінсекі Eric Shinseki
Ерік Шінсекі
Прапор 7-й Міністр у справах ветеранів США
11 січня 2009 — 30 травня 2014
Президент:	Барак Обама
Попередник:	Джеймс Бенджамін Пик
Спадкоємець:	Роберт Макдональд
Прапор 34-й Начальник штабу Армії США
21 червня 1999 — 11 червня 2003
Президент:	Білл Клінтон Джордж В.Буш
Попередник:	Денніс Реймер
Спадкоємець:	Пітер Шумайкер
Прапор 28-й Заступник начальника штабу Армії США
24 листопада 1998 — 21 червня 1999
Президент:	Білл Клінтон
Попередник:	Вільям Крауч
Спадкоємець:	Джон Джек Кін
Народження:	28 листопада 1942(1942-11-28) (79 років) Ліхує, Кауаї, Гаваї
Національність:	японець
Країна:	США
Релігія:	лютеранство[1]
Освіта:	Військова академія США Дюкський університет Командно-штабний коледж армії США Національний воєнний коледж США
Військова служба
Роки служби:	1965–2003
Приналежність:	США
Рід військ:	армія США артилерія, бронетанкові війська
Звання:	Генерал
Командував:	начальник штабу Армії США заступник начальника штабу Армії США Командувач 7-ї армії Командувач ОЗС НАТО в Центральній Європі Командувач СФОР командир 1-ї кавалерійської дивізії командир 2-ї бригади 3-ї піхотної дивізії
Битви:	Війна у В'єтнамі Боснійська війна
Нагороди:	Медаль за видатну службу в Збройних силах (США) Медаль «За видатні заслуги» армії (США) Медаль «За видатні заслуги» ВМС США Медаль «За видатні заслуги» ВПС США Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Бронзова Зірка (США) Бронзова Зірка (США) Бронзова Зірка (США) Пурпурове Серце (США) Пурпурове Серце (США) Медаль ВПС (США) Медаль за похвальну службу в Збройних силах (США) Медаль за похвальну службу (США) Медаль за службу національній обороні (США) Медаль за службу у В'єтнамі (США)
Медіафайли у Вікісховищі

За час військової служби генерал (1997), начальник штабу Армії США (1999—2003), командувач 7-ї армії, а також Командувач ОЗС НАТО в Центральній Європі. Єдиний у Сполучених Штатах виходець з азійської діаспори, що досягнув рангу чотирьохзіркового генерала[3]. Двічі брав участь у бойових діях у В'єтнамі, де в результаті підриву на протипіхотній міні втратив стопу, проте після лікування та реабілітації продовжив подальшу службу у лавах Збройних сил країни. Нагороджений трьома Бронзовими зірками та двома Пурпуровими серцями[4].