Етьєн Фурмон

З біографії

Вивчав єврейську мову і написав працю «Nouvelle Critique Sacrée» (1705), що набула певного розголосу.

Китайська граматика Фурмона (1742 рік)

Співпрацював у фр. Bibliothèque britannique абата Біньйона, вів жваву полеміку з Кальме з приводу його «Commentaire sur la Genèse», писав єврейську граматику, перекладав «Коментарі до Екклезіаста» рабина Авраама ібн Езра.

1713 року був обраний в Академію написів і красного письменства, де йому було доручено перегляд книг. Брав діяльну участь у суперечці про Гомера і надрукував «La Véritable Connaissance d'Homere» та «Examen pacifique de la querelle de M-me Dacier et de M. Lamothe»; але обидві статті залишилися непоміченими.

1715 року зайняв кафедру арабської мови в Колеж де Франс[5] . Того ж року у співпраці з китайським переклалачем і письменником Аркадіо Хуанг (англ. Arcadio Huang, фр. Arcade Huang), почав працю з китайської граматики . 1719 року закінчив першу частину праці; 1716 року Хуанг помер, і Фурмон закінчив граматику тільки 1728 року (граматика вийшла друком 1742 року).

Праці

  • Nouvelle Critique Sacrée (1705)
  • Les 214 clefs de l'écriture chinoise (1719)
  • Grammatica Sinica — початкова версія (1728)
  • Reflexions critiques sur les histoires des anciens peuples (1735).
  • Meditationes Sinicae (1737)
  • Grammatica Sinica — закінчена праця (1742)

У періодичних виданнях Академії написів опублікував чимало статей про східну літературу.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.