Етьєн Фурмон
Етьє́н Фурмо́н (фр. Étienne Fourmont ; 23 червня 1683, Ербле — 8 грудня 1745, Париж) — французький сходознавець; брат мовознавця Мішеля Фурмона (1690—1746).
| Етьєн Фурмон | |
|---|---|
| фр. Étienne Fourmont | |
| Народився |
23 червня 1683[1][2][3] Ербле |
| Помер |
8 грудня 1745[2][3] (62 роки) Париж, Королівство Франція |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | професор |
| Галузь | сходознавство |
| Alma mater | Коллеж Чотирьох Націй |
| Знання мов | французька[1] |
| Заклад | Колеж де Франс[4] |
| Членство | Лондонське королівське товариство і Академія надписів та красного письменства |
| Нагороди | |
З біографії
Вивчав єврейську мову і написав працю «Nouvelle Critique Sacrée» (1705), що набула певного розголосу.
Співпрацював у фр. Bibliothèque britannique абата Біньйона, вів жваву полеміку з Кальме з приводу його «Commentaire sur la Genèse», писав єврейську граматику, перекладав «Коментарі до Екклезіаста» рабина Авраама ібн Езра.
1713 року був обраний в Академію написів і красного письменства, де йому було доручено перегляд книг. Брав діяльну участь у суперечці про Гомера і надрукував «La Véritable Connaissance d'Homere» та «Examen pacifique de la querelle de M-me Dacier et de M. Lamothe»; але обидві статті залишилися непоміченими.
1715 року зайняв кафедру арабської мови в Колеж де Франс[5] . Того ж року у співпраці з китайським переклалачем і письменником Аркадіо Хуанг (англ. Arcadio Huang, фр. Arcade Huang), почав працю з китайської граматики . 1719 року закінчив першу частину праці; 1716 року Хуанг помер, і Фурмон закінчив граматику тільки 1728 року (граматика вийшла друком 1742 року).
Праці
- Nouvelle Critique Sacrée (1705)
- Les 214 clefs de l'écriture chinoise (1719)
- Grammatica Sinica — початкова версія (1728)
- Reflexions critiques sur les histoires des anciens peuples (1735).
- Meditationes Sinicae (1737)
- Grammatica Sinica — закінчена праця (1742)
У періодичних виданнях Академії написів опублікував чимало статей про східну літературу.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Annuaire prosopographique : la France savante
- Список професорів Колеж де Франс
- Fourmont, Étienne // Encyclopædia Britannica (1911).
Література
- De Guignes et des Hautes-Royes, Vie d'Etienne Fourmont et catalogue de ses ouvrages (у другому виданні Reflexions sur l'origine des anciens peuples).
Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер знаходиться у суспільному надбанні: Hugh Chisholm, ред. (1911) «Fourmont, Étienne» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 10 Cambridge University Press p. 758 (англ.)- App, Urs (2010). The Birth of Orientalism. Philadelphia: University of Pennsylvania Press., esp. "Fourmont's Dirty Little Secret" (pp. 191- 197).
- Honey, David B. (2001). Incense at the Altar: Pioneering Sinologists and the Development of Classical Chinese Philology. American Oriental Series 86. New Haven, Connecticut: American Oriental Society. ISBN 0-940490-16-1.,
- Leung, Cécile (2002). Etienne Fourmont, 1683–1745 : Oriental and Chinese Languages in Eighteenth-Century France. (Leuven: Leuven University Press; Ferdinand Verbiest Foundation, Leuven Chinese Studies). ISBN 9058672484. GOOGLEBOOK
- Authority Page WorldCat
- Cordier, Henri (1886). Notes Pour Servir À L'histoire Des Études Chinoises En Europe, Jusqu'à L'époque De Fourmont L'aîné. Leiden?: Brill?.