Еґерсунд

Люди жили в районі Еґерсунда з кам'яної доби. Довкола міста є кілька місцин, де можна знайти руїни поселень починаючи з доби міграції в Норвегію (400—600 рр. до н. е.).

Відомо, що у місті колись була церква Діви Марії, яка згадується в індульгенції, оприлюдненій в Римі 5 лютого 1292 року папою Миколи IV, як Ecclesia beatæ Mariæ de Eikundarsund. Вона була першою церквою в Еґерсунді і парафіяльною церквою парафії Діви Марії. Вважається, що на її місці сьогодні розташована сучасна церква Еґерсунда. Старий фольклор Еґерсунда також каже, що до церкви Діви Марії там стояв вівтар, де люди приносили дари старим скандинавським богам, але це не було перевірено з будь-яких інших джерел, крім старих історій.

Також колись існувала каплиця Св. Лаврентія, яка згадана як Ecclesia beati Laurentii de Eikundarsund у листі, опублікованому 5 лютого 1308 р., де папа Климент V дає королю Гокону V великі привілеї стосовно 14 королівських каплиць, які були засновані королем або його батьком, королем Магнусом VI, і його дідом, королем Гоконом IV. Оскільки такі каплиці часто будувалися на території королівських садиб, вважається, що каплиця Св. Лаврентія була на території садиби Хусабю. Стара традиція говорить, що вона була розташована там, де зараз «Strandgata 43», але точне положення дещо невизначене.

Сучасна церква Егерсунда

У 1623 році стара церква (ймовірно, церква Св. Марії) була знесена і нова церква Еґерсунда була зведена. Цей дерев'яний будинок стоїть і досі.

18 липня 1798 року село Еґерсунд було перетворено на ladested (місто) зі своєю митницею.

Місто (ladested) Еґерсунд було перетворено на комуну 1 січня 1838 по новому закону formannskapsdistrikt. Разом з іншими територіями Норвегії, Еґерсунд отримав муніципальне самоврядування.

1843 року пожежа знищила дві третини міста, що дозволило істотно перебудувати вулиці. У 1847 році, Йохан Фейер заснував фабрику фаянсу A/S Egersunds Fayancefabriks Co., яка стала великим роботодавцем міста до закриття в 1979 році.

7 липня 1859 року відбулася ще одна велика пожежа, а 20 жовтня 1862 р. — ще одна пожежа. Після неї містобудівники, нарешті, зрозуміли вразливості дерев'яних конструкцій і реконструювали місто з дуже широкими вулицями, щоб запобігти пожежам від розповсюдження.

У 1878 році залізниця «Jærensbanen» між містом і Ставангером відкрила вокзал в центрі міста. У 1905 році Еґерсунд став першим містом у фюльке Ругаланн, яке отримало електричне освітлення.

9 квітня 1940 року німецькі війська вторглись в Норвегію і займали Еґерсунд до кінця Другої Світової Війни, тримаючи там великий контингент. Еґерсунд мав стратегічне значення внаслідок його гарної гавані, а також тому, що там була розташована телеграфна лінія між Норвегією і Англією.

У 1947 році місто швидко зростало і сусідня комуна Ейгерсунд (населення: 515) була приєднана до міста Еґерсунд.

У 1960-ті роки комітет Шея змінив муніципальну структуру в країні. Кількість міст і муніципалітетів в Норвегії була скорочена, і з 1 січня 1965 року місто Еґерсунд втратило статус комуни з самоврядуванням і було об'єднано в новий, більш великий муніципалітет Ейгерсунд, у якому Еґерсунд став новим адміністративним центром.[4]

Назва «Еґерсунд» походить від давньоскандинавської назви протоки між островом Ейгеройя і материком, яка називався Eikundarsund. Назва острова Eigerøy (старонорвезька: Eikund) походить від багатих дубових лісів, оскільки слово еік — це норвезькою «дуб». Назва є однією з найдавніших географічних назв у Норвегії. У формі Eikundarsund її вже можна знайти в скандинавській сазі про Олафа Святого, написаній ісландським скальдом Сноррі Стурлусоном в 13 столітті. Приблизно в 1000 році флот Олафа Святого часто тут зупинявся.