Жан Берен
Жан Берен або Жан Берен старший( фр. Jean Bérain 1637, Лотарингія - 1711, Париж, Франція) — французький малювальник, гравер і сценограф.
Жан Берен (Жан Берен старший) | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jean Bérain | ||||
|
||||
Гравер Клод Дюфло з портрета Жозефа Вівьєна. Посмертний портрет Берена старшого, 1734 року | ||||
При народженні | фр. Jean Bérain | |||
Народження |
1640 Лотарингія, Сен-Мішель | |||
Смерть | 24 січня 1711 | |||
Париж | ||||
Національність | француз | |||
Країна | Франція | |||
Жанр | орнаментальна гравюра, театральна декорація | |||
Діяльність | художник, декоратор, гравер, художник-гравер, дизайнер | |||
Напрямок | бароко | |||
Вчитель | Шарль Лебрен | |||
Твори | графічні серії, окремі аркуші, декор придворних свят, театральні декорацї | |||
Діти | Louise Marguerite Béraind і Jean Bérain the Youngerd[1] | |||
| ||||
Жан Берен у Вікісховищі |
Життєпис
Точної дати народження не збережено, відомий лише рік народження. Народився у Лотарингії. У молоді роки перебрався на житло у Париж. Походив з родини декораторів парадної зброї. Здавна фахівці цього профілю були і ювелірами, і розробниками орнаментів, і граверами. Тому налаштованість на створення орнаментів у митця була з юнацтва.
Перша збережена серія гравюр орнаментів створена і оприлюднена у віці 23 роки (у 1663 році). І перша, і друга серії призначались для декорування парадної зброї.
Він працював у Парижі і був помічений аристократами. 1671 року (у 31 рік) він виконав замову на переведення у гравюри орнаментальних композицій галереї Аполлона у королівському палаці Лувр, створених художником Шарлем Лебреном, одним із прибічників тогочасного аристократичного мистецтва. Увічнення і популяризація творів Лебрена стануть вдалими кроками для просування Жана Берена старшого уперед по кар'єрі. 1674 року йому надали звання придворного художника з наказом бути дизайнером і розробником придворних свят, церемоній і вистав.
Він також отримує замови на створення ескізів і орнаментів для шпалер, декоративних килимів, коштовних тканин, моделей одягу аристократів, проектів палацових меблів. З 1680 року він залучений до створення декорацій та театральних костюмів для придворних опер і балетів.
Аристократична публіка запам'ятала так звану карусель (маскарадну ходу) 1662 року та театральні ефекти декотрих придворних вистав, серед них виверження вулкана Етна у виставі «Прозерпіна» (1680 р.) та вихід з океана колісниці Фаетона (1683 р.)
Придворного художника-декоратора залучали також для обслуговування свят і вистав родичі короля. Жан Берен старший був сценографом і декоратором урочистостей на честь спадкоємця престолу (дофіна) у замку-палаці Шантіїй, що зробив принц Анрі Жуль де Конде, син хворобливого і жорстокого полководця Конде.
Берена залучають до створення орнаментального декору приватних маєтків (Берен старший розробив орнаменти для палацу Майї та для заміського палацу Медон).
Його орнаменти зазвичай — це перевантажені деталями декоративні гротески, котрі рясніють і потопають у численних деталях, хоча і з використанням симетрії. Жан Берен старший не копіював гротески італійців, а робив власні фантазії на подібні теми і в декоративних панно, і в картонах для килимів, ефектні і дещо примхливі, безсюжетні.
Помер у Парижі 1711 року.
Доля творчого спадку
Збережена велика кількість оригінальних малюнків Жана Берена старшого, бо обслуговування королівського двору автоматично сприяло визнанню художника. Колекції його малюнків передані а збереження у Мізей Лувр, в палац Версаль та у Трианон, непогана збірка малюнків Берена зосереджена у місті Стокгольм (Національний музей Швеції).
Галерея
- Жан Берен. До вистави Люллі «Арміда», 1686 рік.
- Жан Берен. Театральний костюм, проект
- Жан Берен. Корпус барокового годинника для Версаля, проект.
- Жан Берен. Траурний декор при похованні принца Конде.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Берен
Джерела
- Jérôme de La Gorce, Berain, dessinateur du Roi Soleil, Paris, Herscher, 1986
- Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986