Жашківська волость

Жашківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у селі Жашків.

Жашківська волость
Центр Жашків
Площа 18 222 (1886)
Населення 12 722 осіб (1886)
Густота 63.9 осіб / км²
Наступники Жашківський район

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 7 сільських громад. Населення — 12722 особи (6298 чоловічої статі та 6424 — жіночої), 1361 дворове господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 68985220
Приватної власності 103517042
Надільної власності 613600
Іншої власності 360302
Загалом 1822213164

Поселення волості:

  • Жашків — колишнє власницьке село при річці Багва за 10 верст від повітового міста, 1683 особи, 226 дворів, православна церква, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 10 постоялих дворів, ренськовий погріб, 7 постоялих будинків, 26 лавок, винокурний завод. За 3 версти — бурякоцукровий завод.
  • Леміщиха — колишнє власницьке село при річці Торчин, 706 осіб, 89 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний, вітряний і кінський млини, пивоварний завод.
  • Литвинівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 505 осіб, 56 дворів, православна церква, школа.
  • Охматів (Ахматове) — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 777 осіб, 116 дворів, католицька каплиця, постоялий двір, постоялий будинок.
  • Розумниця — колишнє власницьке село при безіменній річці, 499 осіб, 73 двори, православна церква.
  • Сорокотяга — колишнє власницьке село при річках Польовій і Литвинівка, 1066 осіб, 122 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Тетерівка — колишнє власницьке село при річці Північній, 681 особа, 74 двори, православна церква.

Старшинами волості були:

  • 1909 року Іван Петрович Петрук[2],[3];
  • 1910-1912 роках Семен Харитонович Харчевський[4],[5];
  • 1913-1915 роках Мокій Іванович Гунько[6].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.