Жджари

Історія

Після анексії поляками Галичини західне Надсяння півтисячоліття піддавалось інтенсивній латинізації та полонізації.

У 1831 р. в селі було 47 греко-католиків, які належали до парафії Дубрівка Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.[3] На той час унаслідок насильної асиміляції українці західного Надсяння опинилися в меншості.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1895 р. Жджари знаходились у Нисківському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, у селі було 49 будинків і 282 мешканці, з них 242 римо-католики, 21 греко-католик і 9 юдеїв[4]. Шематизм того року фіксує 40 греко-католиків.[5]

У 1939 р. село входило до ґміни Яроцин Нисківського повіту Львівського воєводства Польщі, у селі проживало 60 українців-грекокатоликів, які належали до греко-католицької парафії Дубрівка Лежайського деканату Перемишльської єпархії.[6]. Через свою нечисленність вони не могли протистояти антиукраїнському терору під час і після Другої світової війни.

У 1975—1998 роках село належало до Тарнобжезького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[2][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 285 53 218 14
Жінки 299 71 171 57
Разом 584 124 389 71

Прихід

Кількість греко-католиків у селі: 1831—47, 1842—57, 1849—57, 1873—8, 1889—15, 1899—37, 1913—41, 1939—60.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жджари

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.