Дубрівка (Ниськівський повіт)
Дубрівка (пол. Dąbrówka) — село в Польщі, у гміні Улянув Ніжанського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 764 особи (2011[1]).
Село
 Координати 50°30′ пн. ш. 22°19′ сх. д.
|
Історія
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. село знаходилось у Нисківському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, у селі було 111 будинків і 657 мешканців «мішаної національності — польської й руської»[2]. На той час унаслідок насильної асиміляції українці західного Надсяння опинилися в меншості.
На 01.01.1939 в селі проживало 810 мешканців (240 українців-грекокатоликів і 570 поляків)[3]. Село входило до ґміни Улянув II Нисківського повіту Львівського воєводства Польщі.
Церква
Дерев'яна церква св. Онуфрія збудована в 1764 р., була парохіяльною церквою Каньчузького (з 1920 р. — Лежайського) деканату Перемишльської єпархії. В ерекційній грамоті записано: «Для примноження слави Божої, Станіслав Август король Польщі 1769 р. 31 липня, для руського народу створив церкву св. Онуфрія, і надав фонд зі свого скарбу для удержання пароха».
В 1831 р. в селі була греко-католицька парохія, яка належала до Каньчузького деканату Перемишльської єпархії, у селі був 151 парохіянин та 7 парохіян було в розташованому за 2 км на схід присілку Руда Таневська, у парохії було 1019 вірян[4], парохія охоплювала також місто Улянів та села Руда Таневська, Борки, Курина Мала, Курина Велика, Ґольці, Ярочин, Жджари, Шиперки, Волошини, Вілька Таневська, Заріче, Дубровиця, Розвадів. У 1835 р. додалися місто Рудник і села Пишниця і Мостське Соколя, у 1836 р. — місто Нисько і села Смутки, Налепи, Мостки, Депутати, Заволоки, Гута Деренгівська, Глинянка, Білини і Вілька Білинська. В 1873 р. до парохії включене село Вимислів, у 1880 р. — Майдан Бірчанський, у 1892 р. — Домостава, в 1895 р. — Білинець, у 1900 р. — Підбук (присілок Дубрівки), у 1908 р. — міста Тарноберег і Мілець, а в 1934 р. — Курина Середня, Лазори і Камінка.
Шематизм 1879 р. засвідчив незаконне відібрання 6 моргів найкращої землі з віновання церкви, а також перехід значної кількості парохіян на латинський обряд (тобто, до римо-католицького костелу).[5]
Після виселення українців у 1945 р. церква перетворена на костел.
Кількість греко-католиків у селі: 1831—151, 1880—212, 1889—250, 1909—236, 1928—288, 1939—244.
У 1975—1998 роках село належало до Тарнобжезького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 377 | 74 | 261 | 42 |
| Жінки | 387 | 78 | 223 | 86 |
| Разом | 764 | 152 | 484 | 128 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дубрівка (Ниськівський повіт)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Dąbrówka z Rudą Tanewską // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 937. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 111.
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 54
- Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1879. — с. 182.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.