Жебокрицький Віктор Андрійович
Жебокрицький Віктор Андрійович (нар. 2 травня 1906, Калинове — пом. 29 березня 1975, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1962), професор (1963).
| Жебокрицький Віктор Андрійович | ||
|---|---|---|
| Народився |
2 травня 1906 Калинове | |
| Помер |
29 березня 1975 (68 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |
| Діяльність | історик | |
| Alma mater | Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |
| Ступінь | Доктор історичних наук | |
| Аспіранти, докторанти | Гулевич Віктор Наумович, Санцевич Анатолій Васильович і Боєв Юрій Олексійович | |
| Нагороди |
| |
Народився в селі Жидівська Гребля (нині село Калинове Таращанського району Київської області) в родині селянина. 1921 року закінчив семирічку. Працював у сільському господарстві, в лікарнях села Ківшовата та міста Білої Церкви. 1931 року, після навчання і складання іспитів на робітничому факультеті, був прийнятий на історичний факультет Київського університету, який закінчив 1934. Цього ж року вступив до аспірантури Київського університету.
1940 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Політика Німеччини на Балканах у 1912 р. в зв'язку з виникненням Балканської війни». Від 1941 — доцент Київського університету. Учасник Німецько-радянської війни 1941–1945. Від 1945 працював у Київському університеті та за сумісництвом (1947–1955) — старший науковий співробітник в Інституті історії АН УРСР.
1962 року захистив докторську дисертацію на тему: «Болгарія напередодні і в період Балканських воєн 1912–1913 рр.». Автор 150 наукових праць з історії Болгарії, Першого Інтернаціоналу, Паризької комуни 1871, революційних подій 1917 у Росії та слов'янських країнах, історії України, серії біографічних нарисів про Г. Димитрова, Д. Благоєва, А. Бебеля, Дж. Гарібальді. Під його керівництвом видано перший в Україні підручник «Історія південних і західних слов'ян» (К., 1966). Жебокрицький підготував понад 20 кандидатів і докторів наук.
Був членом редколегії «Українського історичного журналу» та багатьох наукових збірників.
Нагороджений орденом «Знак Пошани», болгарським орденом «Кирила і Мефодія» 1-го ступеня, медалями.
Помер у місті Києві.
Твори
- История Болгарии, т. 1. — М., 1954.
- Болгария накануне Балканских войн 1912–1913 гг. — К., 1960.
- Болгария во время Балканских войн 1912–1913 гг. — К., 1961.
Джерела та література
- І. М. Кулинич. Жебокрицький Віктор Андрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 144. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- В. М. Даниленко. Жебокрицький Віктор Андрійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Сидельніков С. І. Дослідження В. А. Жебокрицьким нової і новітньої історії Болгарії. // «Питання нової і новітньої історії», 1976, вип. 22.
- Историки-слависты СССР: Биобиблиографический словарь-справочник. — М., 1981.
Посилання
- Жебокрицький Віктор Андрійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.162-163