Санцевич Анатолій Васильович

Анатолій Васильович Санцевич (23 червня 1924, Кострома 15 березня 1996, Київ) — український історіограф, джерелознавець, дослідник методики і методології вивчення історії. Лауреат премії імені Д. З. Мануїльського АН УРСР (за 1984 рік).

Анатолій Васильович Санцевич
Народився 23 червня 1924(1924-06-23)
Кременчук, СРСР
Помер 15 березня 1996(1996-03-15) (71 рік)
Київ, Україна
Країна  Україна
Діяльність історик
Alma mater Факультет міжнародних відносин Київського університету (1952)
Галузь історіографія, джерелознавство
Заклад Інститут історії України НАН України і Інститут педагогіки НАПН України
Ступінь доктор історичних наук (1968)
Науковий керівник Жебокрицький Віктор Андрійович
Аспіранти, докторанти Веселова Олександра Михайлівна

Біографія

Народився 23 червня 1924 року в селі Костромі Крюківського району Полтавської губернії (нині в межах міста Кременчука). У 1952 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету. У 19521955 навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР. У 1955 році, під керівництвом кандидата історичних наук В. А. Жебокрицького, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Підривна діяльність Ватикану і боротьба трудящих народно-демократичної Польщі проти католицької реакції (1945—1953)». У 19551961 роках працював старшим науковим співробітником Інституту педагогіки УРСР, у 19611996 роках — старшим науковим співробітником відділу історії соціалістичного і комуністичного будівництва, завідувачем відділу, заступником директора, провідним науковим співробітником відділу української історіографії Інституту історії АН УРСР. У 1968 році захистив докторську дисертацію на тему: «Проблеми історії України 1945—1965 рр. у радянській історіографії». Нагороджений медаллю імені А. С. Макаренка Міністерства освіти України. Помер в Києві 15 березня 1996 року.

Основні праці

  • М. І. Яворський: Нарис життя та творчості. — Київ, 1995;
  • Видатний історик України М. Є. Слабченко. — Київ, 1993;
  • Развитие исторической науки в Академии наук Украинской ССР, 1936—1986 гг. — Київ, 1986;
  • Українська радянська історіографія (1945—1982). — Київ, 1984;
  • Методика исторического исследования. — Київ, 1984;
  • Джерелознавство з історії України (1917—1941). — Київ, 1981;
  • Джерелознавство з історії України післявоєнного періоду (1945—1970). — Київ, 1972;
  • Сучасність очима історика. — Київ, 1971;
  • Проблеми історії України післявоєнного періоду в радянській історіографії. — Київ, 1967;
  • Вивчення питань робітничого руху на уроках історії. — Київ, 1959.

Джерела та література

Література

  • Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
  • Санцевич Анатолий Васильевич // Историки-слависты СССР: Биобиблиографический справочник / Академия наук СССР; Ответственный редактор В. А. Дяков. — Москва: Наука, 1981. — С.144—145.
  • Радянська енциклопедія історії України. — Том 4. — Київ, 1972.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.