Желєзногорський Григорій Абрамович
Григо́рій Абра́мович Желєзного́рський (1896, Тараща, Київська губернія, Російська імперія — 22 вересня 1938, Київ, Українська РСР, СРСР) — український юрист. Верховний слідчий України, прокурор Харківської губернії, голова Верховного Суду УСРР, та генеральний прокурор УСРР.
| Желєзногорський Григорій Абрамович | |
|---|---|
 Г.А. Желєзногорський | |
| Ім'я при народженні | Айзенберг Герш Абрамович |
| Народився |
1896 Тараща, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
22 вересня 1938 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Національність | євреї |
| Діяльність | генеральний прокурор УСРР |
| Посада | голова Верховного Судуd |
| Партія | партія есерів, пізніше Комуністична партія |
Біографія
Народився 1896 року в місті Таращі Київської губернії. Закінчив гімназію в Білій Церкві в 1916 після чого працював учителем. Став членом партії есерів і очолював повітовий комітет партії, проте не встановлено якого саме повіту.
З літа 1917 року, після розколу партії есерів, приєднався до її лівого крила. Був членом виконавчого бюро рад Південного-Західного краю. Був членом Центральної Ради від рад робітничих та солдатських офіцерів.
У 1918 році — голова Білоцерківської ради робітничих і солдатських депутатів.
У 1919 році — вступив до Комуністичної партії (більшовиків) України.
Починаючи з 1919 року працював у органах юстиції. Був верховним слідчим України, прокурором Харківської губернії, помічником прокурора України по нагляду за справами, що розслідувалися органами державних податкових установ, головою Верховного Суду УСРР.
З 1930 по 1934 рік — член особливої ради при колегії державних податкових установ УСРР. Брав безпосередню участь у масових репресіях.
З 1936 року — генеральний прокурор УСРР.
У серпні 1937 року Желєзногорського звинувачують у троцькізмі та звільняють з посади та виключають з лав Комуністичної партії.
Після цього Желєзногорський працює юридичним радником в Народному комісаріаті торгівлі і навіть добивається поновлення в партії.
25 квітня 1938 року Желєзногорського заарештовують, повторно звинувачують у троцькізмі та шпигунстві на користь Польщі та згодом засуджують до смертної кари.
22 вересня 1938 року вирок було приведено в дію.
Реабілітований 24 листопада 1957 року Воєнною колегією Верховного суду СРСР.
Посилання
- Желєзногорський // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Желєзногорський Григорій Абрамович
- Генеральні прокурори України
- Становлення і розвиток Верховного Суду України
- Василь Марочко: Механізм і наслідки терору