Жемалетдінов Рифат Маратович

Рифат Маратович Жемалетдінов (рос. Рифат Маратович Жемалетдинов, нар. 20 вересня 1996, Москва) — російський футболіст, нападник клубу «Локомотив» (Москва).

Рифат Жемалетдінов
Рифат Жемалетдінов
Особисті дані
Народження 20 вересня 1996(1996-09-20) (25 років)
  Москва, Росія
Зріст 175 см
Вага 64 кг
Громадянство  Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Локомотив» (Москва)
Номер 17
Юнацькі клуби
2013—2015 «Локомотив» (Москва)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2015–2016 «Локомотив» (Москва) 5 (2)
2016–2018 «Рубін» 37 (2)
2018– «Локомотив» (Москва) 28 (3)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІгри (голи)
2011–2012 Росія U-16 9 (2)
2013 Росія U-17 10 (1)
2014–2015 Росія U-19 9 (4)
2016–2017 Росія U-21 11 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 23 січня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 23 січня 2021.

Клубна кар'єра

Народився 20 вересня 1996 року в місті Москва. Вихованець футбольної школи клубу «Локомотив» (Москва), першим тренером форварда був Віктор Федорович Артюхов[1]. В основному складі «залізничників» Жемалетдінов дебютував на зимовому зборі команди в Португалії 7 лютого 2016 року, вийшовши на поле в матчі за третє місце в турнірі Atlantic Cup. У цьому матчі «Локомотив» поступився данському «Орхусу» 1:2[2], а єдиний гол команди був забитий Олексієм Міранчуком з пенальті, призначеного за фол на Жемалетдінові[3].

Рифат Жемалетдінов під час виступів за «Рубін». 2017 рік.

Дебютував за «Локомотив» в офіційному матчі в лютому 2016 року у матчі-відповіді 1/16 фіналу Ліги Європи з турецьким «Фенербахче». Матч завершився внічию 1:1 і «Локомотив» не зміг вийти в наступну стадію турніру, а Жемалетдінов вийшов на поле на 81-й хвилині матчу за рахунку 1:0 на користь «Локомотива», замінивши Алана Касаєва, і вже на наступній хвилині отримав жовту картку[4]. У Прем'єр-лізі дебютував 30 квітня 2016 року в матчі 26 туру проти «Спартака», замінивши на 76 хвилині Алана Касаєва[5]. У 28 турі в матчі проти «Кубані» вперше розпочав зустріч в основному складі. 21 травня 2016 року забив перший гол у РФПЛ в матчі 30-го туру проти «Мордовії». У цьому матчі Рифат оформив дубль, а команда виграла з рахунком 3:0[6]. Всього у другій половині сезону 2015/16 Жемалетдінов взяв участь у 5 матчах чемпіонату і забив 2 голи, так і не ставши основним гравцем «залізничників».

4 липня 2016 року підписав контракт з казанським «Рубіном»[7]. Відіграв за казанську команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри.

24 червня 2018 року повернувся до «Локомотива» і став наступного року з командою володарем Кубка та Суперкубка Росії. Станом на 23 січня 2021 року відіграв за московських залізничників 28 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Росії (U-16). У 2012 році в її складі взяв участь у Меморіалі імені Віктора Баннікова, де провів чотири матчі і забив один гол, а збірна посіла друге місце, у фіналі поступившись по пенальті збірній України[8].

У складі юнацької збірної Росії до 17 років взяв участь у юнацькому чемпіонаті Європи 2013 року, де у першій же зустрічі вразив ворота України[9]. На цьому турнірі Жемалетдінов взяв участь у всіх п'яти зустрічах, в основному виходив на заміну, а його збірна стала чемпіоном Європи. Цей результат дозволив команді поїхати і на юнацький чемпіонат світу 2013 року в ОАЕ, де Жемалетдінов зіграв у 3 матчах, а його команда вилетіла на стадії 1/8 фіналу.

Пізніше він представляв юнацьку збірну Росії до 19 років на юнацькому чемпіонаті Європи 2015 року в Греції, де Росія посіла друге місце, а Рифат зіграв у 4 іграх. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 22 іграх, відзначившись 2 забитими голами. загалом на юнацькому рівні взяв участь у 28 іграх, відзначившись 7 забитими голами.

Протягом 2016—2017 років залучався до складу молодіжної збірної Росії. На молодіжному рівні зіграв в 11 офіційних матчах, забив 4 голи.

30 вересня 2019 року вперше був викликаний в основну збірну на матчі відбіркового турніру Євро-2020 проти Шотландії і Кіпру[10], але в жодному з них на поле не вийшов.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2015–16 «Локомотив» (Москва) ПЛ52 КР00 ЛЄ10 --62
2016–17 «Рубін» ПЛ230 КР30 ----260
2017–18 ПЛ142 КР21 ----163
Усього за кар'єру4245110--485

Титули і досягнення

«Локомотив» (Москва): 2018-19, 2020-21
«Локомотив» (Москва): 2019

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.