Нільс Єрне

Нільс Кай Єрне (дан. Niels Kaj Jerne; 23 грудня, 1911 року, Лондон, Велика Британія 7 жовтня 1994 року) данський імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1984 року «За теорії щодо специфічності в розвитку і контролі імунної системи і відкриття принципу продукції моноклональних антитіл».

Нільс Кай Єрне
нім. Niels Kaj Jerne
Народився 23 грудня 1911(1911-12-23)
Лондон, Велика Британія
Помер 7 жовтня 1994(1994-10-07) (82 роки)
Кастійон-дю-Гар
Країна  Данія
Діяльність лікар-імунолог, лікар, викладач університету
Alma mater Лейденський університет
Університет Копенгагена
Галузь Імунологія
Заклад Данський національний інститут сироваток
Базельський інститут імунології
ВООЗ
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Данська королівська академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[1]
Відомий завдяки: Моноклональні антитіла
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1984)

 Нільс Єрне у Вікісховищі

Біографія

Батьки Нільса Єрне жили на данському острові Фане, як і їх предки протягом століть. У 1910 році вони переїхали в Лондон, де й народився Єрне 23 грудня 1911 року. Під час Першої світової війни батьки переїхали в Нідерланди , тому Єрне провів юність в Роттердамі, де закінчив бакалаврат в 1928 році. Він закінчив Лейденський університет, де два роки вивчав фізику. Після цього він переїхав в Копенгаген, де почав вивчати медицину в Університеті Копенгагена, отримав там в 1947 році ступінь доктора медицини, а в 1951 році захистив дисертацію «Дослідження авідності на основі відповіді шкіри кроля на суміші дифтерійного токсину і антитоксину».

З 1943 по 1956 роки Єрне працював на Данський національний інститут сироваток, звідки в 1954—1955 роках виїжджав в Каліфорнійський технологічний інститут (Пасадена, Каліфорнія). У цей час він сформулював свою теорію утворення антитіл. Єрне згадував, що ідея прийшла до нього, коли він їхав на велосипеді з роботи додому до Копенгагена.

Теорія утворення антитіл зробила Єрне відомим вченим і з 1956 року він працював у ВООЗ у Женеві главою секції біологічних стандартів і імунології. У 1962—1966 роках був професором мікробіології і завідувачем відділу мікробіології медичної школи Університету Піттсбурга (Піттсбург), продовжуючи працювати експертом у ВООЗ. У 1966 Єрне повернувся до Європи, де отримав позицію професора в Університеті Іоганна Вольфганга Гете (Франкфурт). У 1969 році став директором Базельського інституту імунології (Базель), де працював за виходу на пенсію в 1980.

Див. також

Посилання

  1. Niels K. Jerne — 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.