Жеремі Реньє

Жеремі Реньє народився 6 січня 1981 року в Брюсселі.[1] Він молодший з чотирьох дітей в сім'ї: у нього є дві сестри і старший єдинокровний брат актор Янніка Реньє.[2] Жеремі відвідував театральні курси і навчався в цирковому училищі в Брюсселі.[1] В десятирічному віці зіграв свою першу кінематографічну роль в комедії «Сім смертних гріхів» (Les Péchés capitaux).[1] Першою роботою на сцені була роль Піноккіо в Королівському театрі в Монсі, вистава також демонструвалася на бельгійському телебаченні.

У 1996 році у драмі «Обіцянка» (La Promesse) Жеремі Реньє виконав роль Ігоря, сина бізнесмена і шахрая, який безжально використовує нелегальних іммігрантів. З ранніх ролей актора також примітна робота в драмі Франсуа Озона «Кримінальні коханці», де Реньє зіграв підлітка, який разом зі своєю подругою Алісою вбиває однокласника Саїда.

Потім послідувала серія телевізійних постановок. У цей період творчої діяльності актора з низки ролей виділяється робота у військовій драмі «Любов, про яку мовчать», фільмі про життя геїв під час фашистської окупації Парижу в роки Другої світової війни. У 2005 році актор відновив співпрацю з братами Жан-П'єром та Люком Дарденнами. Роль амбітного і сповненого ентузіазмом менеджера однієї з компаній, що динамічно розвиваються, у драмі «Жорстокість обмінів в помірному середовищі» (Violence des échanges en milieu tempéré) принесла йому номінацію на премію Сезар.[3] У тому ж році актор був номінований на премію Європейської академії кіно European Film Awards.[3] Однією з яскравих робіт в кіно в 2005 році стала роль молодого батька, який заробляє гроші дрібними крадіжками, у драмі «Дитина». Фільм став призером багатьох фестивалів і отримав Золоту пальмову гілку на Каннському кінофестивалі.[4] У 2014 році знявся у біографічному фільмі режисера Бертрана Бонелло «Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є» де зіграв роль П'єр Берже, соратника та супутника життя Ів Сен-Лорана. За цю роль Реньє було номіновано на премію «Сезар» у категорія «Найкращий актор другого плану».

У 2006 актор був нагороджений призом Жана Габена.[3]