Жилкін Геннадій Володимирович

Геннадій Володимирович Жилкін (нар. 3 серпня 1969, Дніпропетровськ, УРСР) — радянський та український футболіст, воротар. Грав у вищих дивізіонах України, Ізраїлю, Росії, Казахстану і Білорусі. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Головний тренер аматорського клубу «Перемога» з Дніпра.

Геннадій Жилкін
Особисті дані
Повне ім'я Геннадій Володимирович
Жилкін
Народження 3 серпня 1969(1969-08-03) (52 роки)
  Дніпропетровськ, УРСР
Зріст 189 см
Вага 81 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1987 «Дніпро» (Дніпроп.)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1988—1989 СК «Одеса» 4(?)
1989 «Тигина» 12(?)
1990—1991 «Дніпро» (Дніпроп.) 0(0)
1991 «Кристал» (Херсон) 38(?)
1992 «Торпедо» (Запоріжжя) 1(-3)
1992 «Таврія» (Херсон) 17(-5)
1993 «Карпати» 1(-2)
1993 «Кривбас» 0(0)
1993—1994 «Маккабі» (Петах-Тіква) 2(-3)
1994 «Дніпро» (Дніпроп.) 1(-2)
1994 «Таврія» (Сімферополь) 6(-7)
1995 «Нива» (Вінниця) 14(-30)
1995 «Чорноморець» (Новоросійськ) 1(-1)
1995 «Авангард» (Ровеньки) 5(-8)
1996 «Арсенал» (Тула) 4(-1)
1997 «Зірка» (Кіровоград) 10(-19)
1997  «Зірка-2» 7(-9)
1998 «Металург» (Красноярськ) 30(-14)
2000—2001 «Актобе» 13(-8)
2001 «Кайсар» 8(-9)
2002 «Дінабург» 0(0)
2002—2003 «Торпедо» (Запоріжжя) 14(-31)
2003 «Молодечно» 8(-13)
2004—2005 «Торпедо-Кадино» 22(-31)
2006 «Гірник» (Кривий Ріг) 2(-7)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2018— «Перемога» (аматори)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець дніпропетровського футболу. У 1988 році призваний в армію і направлений в одеський СКА, в його складі дебютував в офіційних матчах на дорослому рівні. У 1990 році повернувся в «Дніпро» і за два наступні сезони провів в його складі дві гри в Кубку СРСР і три матчі в Кубку Федерації. Більшу частину останнього сезону чемпіонату СРСР відіграв у складі херсонського «Кристала», в якому був основним воротарем.

Після утворення незалежної чемпіонату України підписав контракт із запорізьким «Торпедо», але гравцем основи не став. Перший матч у вищій лізі зіграв в останньому турі чемпіонату, 9 червня 1992 проти вінницької «Ниви»[1], а також провів один матч в Кубку України. Перше коло сезону 1992/93 знову провів в Херсоні, а потім за три роки змінив кілька команд, ні в одній з яких не зміг закріпитися. У тому числі виступав у клубі вищого дивізіону Ізраїлю «Маккабі» (Петах-Тіква). В 1995 році був основним воротарем вінницької «Ниви».

Влітку 1995 року перейшов в новоросійський «Чорноморець». Єдиний матч в чемпіонаті Росії зіграв 15 серпня 1995 року проти «КАМАЗа» (2:1)[2]. Ще до закінчення літнього трансферного вікна покинув команду і повернувся в Україну.

У наступні роки голкіпер також часто міняв команди, в тому числі виступав у вищій лізі України за кіровоградську «Зірку» і в Росії за тульський «Арсенал». У 1998 році став переможцем зони «Схід» другої ліги Росії в складі красноярського «Металурга», взявши участь у всіх 30 матчах своєї команди. У 2000-2001 роках виступав за «Актобе-Ленто», з цією командою вийшов з першої казахстанської ліги у вищу, пізніше грав в Казахстані за «Кайсар». У 2002 році був у складі латвійського ««Дінабург»», але не виходив на поле. Потім три сезони провів у білоруських командах, грав у вищій лізі за «Молодечно» і в першій - за «Торпедо-Кадино». Останнім професійним клубом для воротаря став криворізький «Гірник», який грав у другій лізі України.

Всього у вищій лізі України зіграв 33 матчі.

Кар'єра тренера

Працював тренером воротарів в клубах «Оболонь», «Кривбас», «Металург» (Донецьк) і російської «Мордовії», в кожному з цих клубів був помічником Юрія Максимова[3].

З 2015 року працює тренером воротарів в аматорському клубі «Колос» (Зачепилівка), який грає в чемпіонаті Харківської області[4].

З 2018 року очолив аматорський колектив «Перемога» з Дніпра, який грав в аматорському Чемпіонаті України 2018-19 і посів шосте місце у групі 3.

Досягнення

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.