Жилунович Дмитро Федорович
Дмитро Жилунович | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Зьміцер Хведаравіч Жылуновіч | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | Дмитро Федорович Жилунович | |||
Псевдо | Тишко Гартний; Овід; Овідень; Оглядач; В. Аса; Білорус; Білорус-Комуніст; Бейгар; Вар; П. Вартовий; Павлюк Вартовий; Васа; Симон Гляк; Габрусь Друк; Симон Друк; Зета; Зміжила; Дмитро; Знайомий; Дмитро Копилянін; Янка Клич; Міщанин; Мінчанин; Тишко Г.; Мужик; С. Смик; Я. Смик; Старий С-Д; Твій син Дмитро; Червоний; Язеп Червонь; Шулятник; А.; Ц. Г.; Д. Ж.; З. Ж.; У. Ж.; Ул. Ж.; Д.Ж-ч; З.Ж-ч; Я.К-іч | |||
Народився |
23 жовтня (4 листопада) 1887 Копиль, Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
11 квітня 1937 (49 років) Могильов, Білоруська РСР, СРСР | |||
Поховання | Piačerski Forest Parkd | |||
Громадянство | Російська імперія→ СРСР | |||
Діяльність |
письменник громадський діяч | |||
Мова творів | білоруська і російська | |||
Членство | Q1963748? і Q109854214? | |||
Партія | КПРС | |||
Сайт: knihi.com/Ciska_Hartny/ | ||||
| ||||
Жилунович Дмитро Федорович у Вікісховищі |
Дмитро Федорович Жилунович (псевдонім Тишко Гартний, біл. Зьміцер Хведаравіч Жылуновіч; *23 жовтня (4 листопада) 1887, Копиль, Слуцький повіт, Мінська губернія, тепер Мінська область — †11 квітня 1937, Могильов) — білоруський письменник, громадський та державний діяч. Учасник революції 1905—1907 років.
Інші псевдоніми та криптоніми: Овід; Овідень; Оглядач; В. Аса; Білорус; Білорус-Комуніст; Бейгар; Вар; П. Вартовий; Павлюк Вартовий; Васа; Симон Гляк; Габрусь Друк; Симон Друк; Зета; Зміжила; Дмитро; Знайомий; Дмитро Копилянін; Янка Клич; Міщанин; Мінчанин; Тишко Г.; Мужик; С. Смик; Я. Смик; Старий С-Д; Твій син Дмитро; Червоний; Язеп Червонь; Шулятник; А.; Ц. Г.; Д. Ж.; З. Ж.; У. Ж.; Ул. Ж.; Д.Ж-ч; З.Ж-ч; Я.К-іч і інш.
Праця
Працював ремісником-шкірником у Копилі, Литві, Україні, на заводі у Санкт-Петербурзі. Друкуватися почав з 1908 року у газеті «Наша ніва». Перша книга «Пісні» вийшла у 1913 році.
У 1918 році був секретарем Білоруського національного секретаріату. Редактор першої білоруської більшовицької газети «Зоряниця». З жовтня 1918 року у РКП(б). З 1 січня по 3 лютого 1919 голова Тимчасового уряду Радянської Білорусі. Потім був політпрацівником Червоної Армії.
У 1921 році в Берліні налагодив видання білоруських кних. Після повернення у Мінськ — редактор газети «Радянська Білорусь», ініціатор створення літературного об'єднання і часопису «Полум'я», очолював Держвидавництво БРСР і Центральний архів БРСР, працював замісником наркома освіти БРСР, в Інституті історії Академії наук Білорусі.
У 1923 році пленум ЦК КП(б)Б прийняв постанову про присвоєння Т. Гартному звання Народного поета Білорусі, але вона так і не була виконана.[1] Академік Білоруської Академії Наук з 1928 року.
Репресії
Був виключений з ВКП(б) 16 січня 1931 року з формулюванням «за звязок з <…> нацдемівськими і фашистськими елементами». Був арештований 15 листопада 1936 року, 7 квітня 1937 року переведений у Могильовську психіатрично лікарню, де і помер (за офіційною версією від гангрени легень; за іншими джерелами — покінчив життя самогубством).
Похований на окраїні Печерського парку в Могильові.
Був реабілітований у громадсько-правовому відношені 15 жовтня 1955 року. Цілком (політично) реабілітований 10 вересня 1987 року.
Творчість
Автор роману «Соки цілини» і «Розмови», п'єс, збірників оповідань, статей з історії революційного руху в Білорусі.
Пам'ять
На виявленому місці поховання 11 квітня 1989 року було встановлено меморіал. Іменем Дмитра Жилуновича названо вулиці у Мінську, Копилі.
Бібліографія
- Песьні (1913)
- Хвалі жыцьця (1918)
- Песьні працы і змаганьня (1922)
- Сокі цаліны (1922)
- Трэскі на хвалях (1924)
- Сацыялістка (1924)
- Урачыстасьць (1925)
- Дзьве сілы (1927)
- Прысады (1927) — оповідання і п'єси
- Узгоркі і нізіны (1928) — збірник літературно-критичних нотатків
- На новым месцы (1930) — збірник оповідань
- Гаспадар (1930)
- Зялёны шум (1931)
- Гоман зарніц (1932)
- Наступ на горны (1932) — верші і оповідання.
- Збор твораў: У 4 т. Мн., 1987—1989. т. 1—3;
- Вірші. Мн., 1967;
- Насустрач сонцу — вибрані оповідання Мн., 1978.
Примітки
- Дзве даты // «Звязда» № 216 (26824) 4 лістапада 2010
Література
- ГАРТНЫ Цішка // Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9.
- Гартны Цішка // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мн.: БелЭн, 1992—1995.
- Жылуновіч Зміцер // Сымон Кандыбовіч. Разгром нацыянальнага руху ў Беларусі. — Менск: БГА, 2000.— 160 с. ISBN 985-6374-15-4.
- Žyłunovič Źmicier // Zaprudnik J. Historical dictionary of Belarus. — Lamham. — London: Scarecrow Press, 1998.— 338 p. ISBN 0-8108-3449-9.