Жирний четвер

Жирний четвер або Масний четвер (пол. tłusty czwartek) — у християнському календарі, останній четвер перед Великим постом, відомий також як Запусти (пол. Zapusty). У Польщі та у католицькій частині Німеччини, за традицією, у цей день дозволяється переїдання.

«Фаворки» (хрусти)

Оскільки дата жирного четверга залежить від дати Великодня, цей день є рухомим святом. Наступного четверга є четвер після Попільної середи і належить до періоду Великого посту, під час якого християни з релігійних причин (покаяння), як приготування до Великодня, повинні стримуватися на вираз пожертви. Свято може випасти між 30 січня і 4 березня.

Найпопулярніші страви то є пончики та пол. Faworki, також звані в деяких регіонах хруст або хрустики. Раніше об'їдалися пончиками з начинкою з сала, беконам'яса, котрі рясно запивалися горілкою.

Відповідно до одного з забобонів, якщо хтось у жирний четвер не з'їсть жодного пончика — в подальшому житті він не матиме успіху.

У наступній таблиці наведено, як припадає жирний четвер у роках.

Рік Дата
2010 11 лютого
2011 3 березня
2012 16 лютого
2013 7 лютого
2014 27 лютого
2015 12 лютого
2016 4 лютого
2017 23 лютого
2018 8 лютого
2019 28 лютого
2020 20 лютого
2021 11 лютого
2022 24 лютого
2023 16 лютого
2024 8 лютого
2025 27 лютого
2026 12 лютого
2027 4 лютого
2028 24 лютого
2029 8 лютого

Історія свята

Історія жирного четверга сходить до язичництва. Це був день, коли відзначається відхід зими і прихід весни. Свято було засноване на поїданні жирних страв, особливо м'яса з питтям вина, і закускою. Пончики робились з хлібного тіста і фарширувались беконом. Римляни святкували таким чином один раз у рік, так званий жирний день[1][2].

Біля XVI століття у Польщі з'явилася звичка їсти пончики у солодкій версії. Виглядали вони трохи інакше, ніж це тепер- в середині був схований маленький горішок арахісу або мигдалю. Той, хто потрафив на такий щасливий пончик, мав насолоджуватися достатком та успіхом.

У специфічний спосіб святкували жирний четвер у Малопольщі. У той час він називався «цомбровий» четвер. Згідно з легендою, назва походить від імені мера Кракова Цомбeр (пол. Comber), котрий жив у XVII столітті, злого та суворого до жінок, котрі мали свої намети і торгівлю на Ринковій Площі. Казали: Бог високо і король далеко, хто ж нас заслонить від Цомбра. За повідомленнями він помер у жирний четвер[3]. На кожну річницю смерті вуличні торговці на ринку запровадили гучні забави та танці. Під час забави учасники змушують перехожих на ринку чоловіків танцювати або пожертвувати верхній одяг в обмін на образи, нанесені Цомброю.

Існує версія появи пончиків у Польщі. Згідно з легендою, перші пончики приготували, щоб нагодувати захисників Відня, обложеного турками в 1683 р. Проте це не були пухкі і солодкі кульки, а смажені на смальці шматки хлібного тіста, фаршировані салом.

Пончики прийшли до Польщі разом з військами Яна III Собеського, який повертався з Віденської битви. Однак тільки у XVIII столітті вони стали ласощами. Пухкі, легкі, з трояндовим варенням, що тають у роті…

У книзі «Опис звичаїв і традицій за царювання Августа III» (пол. "Opis obyczajów i zwyczajów za panowania Augusta III") написано: Якщо потрапити в око старовинним пончиком, можна його підбити, сьогоднішній пончик настільки пухкий і легкий, що якщо його стиснути в руці, він знову розтягується і росте до своїх розмірів, а вітер може здути його з тарілки[4].

В даний час пончики роблять з пшеничного борошна і дріжджів, а начинку з трояндового варення або пелюсток троянд з цукром. Пелюстки користуються популярністю в основному в Малопольщі, куди вони прийшли з арабських країн. Пончики бувають також з фруктами, молочним киселем або джемом. Начинку вручну додають в сире тісто або впорскують після смаження.[5][6]

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.