Житники (Уманський район)
Жи́тники — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області у складі Жашківської міської громади. Розташоване на обох берегах річки Житниця (притока р. Гірський Тікич) за 9 км на південний захід від міста Жашків та за 6,5 км від автошляху М05. Населення становить 901 чоловік.
село Житники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район/міськрада | Уманський район |
Громада | Жашківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71060090060022454 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | початок 18 століття |
Населення | 901 |
Поштовий індекс | 19240 |
Телефонний код | +380 4747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°12′07″ пн. ш. 30°01′20″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
233 м[1] |
Водойми | річка Житниці |
Відстань до обласного центру |
148,6 (фізична) км[2] |
Відстань до районного центру |
8 км |
Найближча залізнична станція | Жашків |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 19240, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Житники |
Сільський голова | Бабійчук Олександр Миколайович |
Карта | |
Житники | |
Житники | |
Мапа | |
Галерея
- Вулиця Соборна
- Сільська рада
- Школа
- Дитсадок
- Будинок культури
- ФАП
- Церква
- Дім молитви
- Ставок
- Пам’ятник воїнам-односельчанам
- Братська могила радянських воїнів
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Історія
Перша згадка про Житники залишилася у книзі написаній священиком Похілевичем 1864 року. За описом в селі проживало православних осіб -979, римських католиків -20, євреїв -15.
За легендою, під час поневолення Київської Русі монголо-татарами, із заселеної місцевості, де населення платило данину князям і зазнавало напади монголо-татар, були змушені тікати від цього гніту. В ті часи в цій місцевості були дрімучі ліси, із села Розсошки втікло спочатку 4 сім'ї, які поселилися на цьому місці, біля річки Ольшанка, яка є притокою р.Гірський Тікич. Ці люди займалися рибальством, полюванням і вирубували ліс для вирощування овочів і жита. В цій місцевості люди не платили податків, не зазнавали нападів монголо-татар, жито родило високе, з велике з гарним колосом і людям було вдосталь хліба, і від того часу це поселення стали називати Житниками.
Перед жовтневим переворотом у селі проживали пани, одного з них звали Баша, від якого пішла назва Башовий ліс, який існує і зараз.
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 315[3] а за неофіційними близько 980 мешканців села.
268 уродженців села брали участь у боях Радянсько-німецької війни, 132 з них загинули, 103 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 381 чоловік, тут була розміщена центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, за яким було закріплено 2 444,6 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 320,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали автотракторна майстерня, пилорама, крупорушка, млин. Також на той час працювали середня школа, будинок культури на 500 місць, бібліотека з фондом 9,6 тисяч книг, дитячі ясла, фельдшерсько-акушерський пункт, філія зв'язку, два магазини.
Сучасність
У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, будинок культури на 500 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, а також відділення зв'язку, АТС на 40 абонентів, магазин, компанія «Житники Records», філія Ощадбанку.
Відомі люди
В селі народились:
- Бочковський Леонард Юліанович — член Української Центральної Ради.
- Левченко Андрій Якимович (1917—1965) — український радянський фотограф-документаліст.
У селі 9 квітня 1925 року в родині сільського вчителя народилася поетеса Валентина Гуртовенко (Марія Доля).
Джерела
Посилання
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 9 червня 2013.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.