Житники (Уманський район)

Жи́тники село в Україні, в Уманському районі Черкаської області у складі Жашківської міської громади. Розташоване на обох берегах річки Житниця (притока р. Гірський Тікич) за 9 км на південний захід від міста Жашків та за 6,5 км від автошляху М05. Населення становить 901 чоловік.

село Житники
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Громада Жашківська міська громада
Код КАТОТТГ UA71060090060022454
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване початок 18 століття
Населення 901
Поштовий індекс 19240
Телефонний код +380 4747
Географічні дані
Географічні координати 49°12′07″ пн. ш. 30°01′20″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
233 м[1]
Водойми річка Житниці
Відстань до
обласного центру
148,6 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 19240, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Житники
Сільський голова Бабійчук Олександр Миколайович
Карта
Житники
Житники
Мапа

Галерея

Історія

Перша згадка про Житники залишилася у книзі написаній священиком Похілевичем 1864 року. За описом в селі проживало православних осіб -979, римських католиків -20, євреїв -15.

За легендою, під час поневолення Київської Русі монголо-татарами, із заселеної місцевості, де населення платило данину князям і зазнавало напади монголо-татар, були змушені тікати від цього гніту. В ті часи в цій місцевості були дрімучі ліси, із села Розсошки втікло спочатку 4 сім'ї, які поселилися на цьому місці, біля річки Ольшанка, яка є притокою р.Гірський Тікич. Ці люди займалися рибальством, полюванням і вирубували ліс для вирощування овочів і жита. В цій місцевості люди не платили податків, не зазнавали нападів монголо-татар, жито родило високе, з велике з гарним колосом і людям було вдосталь хліба, і від того часу це поселення стали називати Житниками.

Перед жовтневим переворотом у селі проживали пани, одного з них звали Баша, від якого пішла назва Башовий ліс, який існує і зараз.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 315[3] а за неофіційними близько 980 мешканців села.

268 уродженців села брали участь у боях Радянсько-німецької війни, 132 з них загинули, 103 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 381 чоловік, тут була розміщена центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, за яким було закріплено 2 444,6 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 320,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали автотракторна майстерня, пилорама, крупорушка, млин. Також на той час працювали середня школа, будинок культури на 500 місць, бібліотека з фондом 9,6 тисяч книг, дитячі ясла, фельдшерсько-акушерський пункт, філія зв'язку, два магазини.

Сучасність

У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, будинок культури на 500 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, а також відділення зв'язку, АТС на 40 абонентів, магазин, компанія «Житники Records», філія Ощадбанку.

Відомі люди

В селі народились:

У селі 9 квітня 1925 року в родині сільського вчителя народилася поетеса Валентина Гуртовенко (Марія Доля).

Джерела

Посилання

Література

Ресурси інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.