Жозеф Вандрієс

Жозеф Вандрієс (фр. Joseph Vendryes; *13 січня 1875, Париж — †30 січня 1960, Париж) — відомий французький лінгвіст, кельтолог[2], керівник проекту кельтських досліджень у Вищій школі практичних досліджень (з 1925), член ряду академій: Ірландії, Нідерландів, Данії, Норвегії, ПНР та ЧССР[3], почесний доктор Лейпцизького та Фрайбурзького університетів, спеціаліст з індоєвропейського та загального мовознавства.

Жозеф Вандрієс
фр. Joseph Vendryes
Народився 13 січня 1875(1875-01-13)
Париж
Помер 30 січня 1960(1960-01-30) (85 років)
Париж
Поховання
Пер-Лашез : 
Країна  Франція
Діяльність мовознавець
Alma mater Сорбонна
Галузь мовознавство, соціологія
Заклад Паризький університет
Посада декан
Звання професор
Ступінь доктор наук
Вчителі Антуан Мейє
Відомі учні Луї Єльмслев
Членство Академія надписів та красного письменства, Нідерландська королівська академія наук і Польська академія наук[1]
Діти Georges Vendryesd
Висловлювання у Вікіцитатах
 Жозеф Вандрієс у Вікісховищі

Народився в Парижі 13 січня 1875 року. Одним з його вчителів був Антуан Мейє. З 1907 по 1946 рр. Вандрієс викладав у Сорбонні.

Помер Вандріес у Парижі 30 січня 1960 року.

Наукова діяльність

За загальнолінгвістичними поглядами був близький до Антуана Мейє. Найбільш відома книга Вандрієса «Мова. Лінгвістичне введення в історію» (Le langage. Introduction linguistique а l'histoire , 1921) являє собою популярний і живо написаний загальний нарис науки про мову; описуються основні поняття фонетики, граматики, лексикології, історії мови. Найцікавіші розділи книги, присвячені соціальному функціонуванню мови.

Особливу увагу приділяв проблемам мовної норми, яка розуміється як «прагнення до відомого мовного ідеалу», властиве будь-якому мовному колективу, діалектам. У той же час ідеал ніколи не досягається, і реальна мова завжди відхиляється від норми. Згідно з Вандрієсом, прогрес у мові існує, який виражається в більшій пристосованості мови до потреб тих, хто розмовляє цією мовою. А ось щодо походження самої мови мовознавець заявляв, що «проблема походження мови лежить поза його компетенцією»[4].

Як і більшість учених, Вандрієс інтерперував мову як явище соціальне. Вперше таке трактування започаткували Дені Дідро, Жан-Жак Руссо і Мішель Бреаль. Жозеф Вандрієс згодом обґрунтував свою позицію, ставши одним з основоположників соціологічного напряму в мовознавстві[5].

Основні праці
  • 1908 — Граматика старо-ірландської мови / Grammaire du vieil-irlandais
  • 1921 — Мова. Лінгвістичний вступ до історії / Le langage. Introduction linguistique а l'histoire
  • 1924 — Дослідження з порівняльної граматики стародавніх мов / Traité de grammaire comparée des langues classiques
  • 1929 — Про грецьку акцентуацію / Traité d'accentuation grecque
  • 1952 — Вибрані роботи з лінгвістики та кельтологіі / Choix d'études linguistiques et celtiques

Примітки
  1. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=VENDRYES,%20Joseph%20
  2. Celtic culture: a historical encyclopedia By John Thomas Koch. pp.1729
  3. http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Вандриес%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D Жозеф/ Большая Советская Энциклопедия
  4. Вандриес Ж. Язык. — М., 1937. — С.21
  5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник — К.:ВЦ Академія, 2006. — С.18

Література
  • Кузнецов П. С. Комментарии // Вандриес Ж. Язык. М., 1937.
  • Сергиевский М. В. Антуан Мейе и его "Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков // Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков. М., 1938.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.