Жозеф Галлієні

Жозеф Симон Галлієні́ (фр. Joseph Simon Gallieni; 24 квітня 1849, Сен-Беа, Верхня Гаронна — 27 травня 1916, Версаль) — французький воєначальник, військовий командир і адміністратор у французьких колоніях. Сумно відомий в Мадагаскарі як французький воєначальник, який відсторонив від влади і відправив у заслання королеву Мадагаскару Ранавалуну III і скасував 350-річну монархію на острові.[5]

Жозеф Галлієні
Joseph Gallieni
Народження 24 квітня 1849(1849-04-24)[1][2][…]
Сен-Беат[3]
Смерть 27 травня 1916(1916-05-27)[1][4][…] (67 років)
Версаль, Франція[3]
рак простати
Поховання Alphonse-Karr cemeteryd
Країна  Франція
Приналежність

Друга французька імперія

Третя французька республіка
Освіта Національне військове училище і Особлива військова школа Сен-Сір
Звання дивізійний генерал
Командування XIII Corpsd
Війни / битви битва при Базеї (Французько-прусська війна)
Перша світова війна
Битва на Марні (1914)
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
 Жозеф Галлієні у Вікісховищі

Галлієні був відкликаний з відставки з початком Першої світової війни. Як військовий губернатор (комендант) і організатор оборони Парижа відіграв важливу роль у Першій битві на Марні, коли реквізував паризькі таксі (таксі Марни) і на них перевезли підкріплення з Парижа, що стало однією з причин поразки німецьких військ.

З жовтня 1915 по березень 1916 Галлієні — міністр оборони Франції, 1921 р. йому посмертно присвоєно звання Маршал Франції.

Біографія

Молодість, початок кар'єри

Галлієні народився 24 квітня 1849, Сен-Беаі, Верхня Гаронна. Мати — корсиканка, батько Гаетан Галлієні — італієць, народився в Польяно-Міланезе, регіон Ломбардія; був солдатом-піхотинцем, дослужився до чину капітана.[6]

Після навчання у Національному військовому училищі в Ла-Флеш Жозеф Галлієні вступив в Особливу військову школу Сен-Сір в 1868 році. 15 липня 1870 р. йому присвоєно звання другого лейтенанта і він розпочав службу в 3-му полку морської піхоти, а за три дні почалася французько-прусська війна.[7]

У складі цього полку Галлієні приймав участь у битві при Седані, був поранений і взятий в полон 1 вересня 1870 р. у Базеї. Перебував у полоні у Німеччині і повернувся до Франції 11 березня 1871 року. В полоні вивчав німецьку мову, вів записник, який назвав німецькою, англійською та італійською “Erinnerungen of my life di ragazzo” (“Спогади про моє життя з юнацтва”).[8] [9]

Служба в колоніях

25 квітня 1873 р. Жозефу Галлієні присвоєно звання лейтенант і відправлено до 2-го полку морської піхоти, з яким він розпочав свою службу в колоніях, прибувши на острів Реюньйон, де провів три роки.

11 грудня 1876 р. здобув призначення у військовий підрозділ сенегальських стрільців і 20 грудня відбуває в Дакар, столицю Сенегалу, на північно-західну межу Чорної Африки. Приймав участь у різних дослідженнях і військових експедиціях. В 1878 році Галлієні здобкв звання капітана.

30 січня 1880 р. він відпливає на човні з міста Сен-Луї до міста Рішар-Толь (близько 100 км) по річці Сенегал. 29 березня Ж. Галлієні прибув до міста Бафулабе в Малі, де уклав договір з місцевими володарями, що дозволило встановити тут протекторат Франції.

В 1905 році війська під його командуванням приймали участь у каральній операції, яка була спрямована проти малагасійських повстанців, які намагались досягнути незалежності своєї країни, яка була окупована і перетворена на французьку колонію внаслідок другої франко-малагасійської війни[10].

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. Галлиени Жозеф Симон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. SNAC — 2010.
  5. Basset, Charles (1903). Madagascar et l'oeuvre du Général Galliéni (in French). Paris: A. Rousseau.
  6. Bernhard 1991, p 16 (Тут і далі див. розділ Література)
  7. Clayton 2003, pp 215-6
  8. Tuchman 1962, pp 339-40
  9. Bernhard 1991, p 22
  10. Curtin, Philip D. Disease and empire: the health of European troops in the conquest of Africa by Philip D. Curtin с.187

Література
  • Cassar, George H. (2011). Lloyd George at War, 1916-18. Anthem Press, London. ISBN 978-0-857-28392-4.
  • Bernhard, Jacques (1991). Gallieni: le destin inachevé. Vagney: G. Louis. ISBN 9782907016131.
  • Clayton, Anthony (2003). Paths of Glory. Cassell, London. ISBN 0-304-35949-1.
  • Doughty, Robert A. (2005). Pyrrhic Victory. Havard University Press. ISBN 978-0-674-02726-8.
  • Greenhalgh, Elizabeth (2005). Victory Through Coalition. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-09629-4.
  • Greenhalgh, Elizabeth (2014). The French Army and the First World War. Cambridge University Press. ISBN 978-1-107-60568-8.
  • Haythornthwaite, Philip J. (1994). The World War One Sourcebook. Arms and Armour Press, London. ISBN 1-85409-102-6
  • Herwig, Holger (2009). The Marne. Random House. ISBN 978-0-8129-7829-2.
  • Palmer, Alan (1998). Victory 1918. Weidenfeld & Nicolson. ISBN 0-297-84124-6.
  • Prete, Roy (2009). Strategy And Command, 1914. McGill-Queen's University Press. ISBN 978-0-7735-3522-0.
  • Sumner, Ian (2012). They Shall Not Pass: The French Army on the Western Front 1914-1918. Pen & Sword. ISBN 978-1-848-84209-0.
  • Tuchman, Barbara (1962). August 1914. Constable & Co. ISBN 978-0-333-30516-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.