Жужанська мова

Жужанська мова (кит. 柔然語, róurán-yǔ, жоужан-ю) — мова середньовічного народу жужанів, творців Жужанського каганату. Побутувала у IV—VI ст. на території Маньчжурії, а також Внутрішньої і Зовнішньої Монголії. Нині мертва мова. Точна класифікація невідома. Власної писемності не мала. Пам'ятки дійшли до нас у китайській ієрогліфіці або брагмійською абеткою. П. Будберг відносив жужанську мову до монгольських мов на підставі реконструкції жужанських імен, написаних китайською[1]. Цю позицію згодом прийняв і А. Вовін, після відкриття бугутських написів[2]; до того він вважав, що це мова-ізолят, яка була близькою до єнісейської, а не алтайської мовної сім'ї, і, ймовірно, справила вплив на старотюркські мови[2]. П. Кросслей так само вважала жужанську ізольованою мовою[3]. Також — жужуська мова (кит. 蠕蠕語, rúrú-yǔ, жужу-ю).