Жуковський Андрій Кіндратович

Навчався у Підволочиську, українській гімназії Тернополя, правничому факультеті Львівського університету.

З початком Першої світової війни — в Легіоні УСС. Під час одного з боїв 1915 потрапив у російський полон, вивезений у табір вглиб Росії. Восени 1917 приїхав до Києва.

Працював у Міністерстві закордонних справ України, в лютому 1918 як член делегації УНР брав участь у переговорах у Бресті, що завершилися підписанням мирного договору та міжнародним визнанням УНР. Під час Визвольних змагань (від кінця 1917[1]) — четар куреня (згодом полку) УСС (командант Євген Коновалець). Згодом — сотник армії УНР, очолював артилерійську частину. Охороняв Центральну Раду в Києві. Командував сотнею, яка 22 січня 1919 під час проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР у Києві забезпечувала охорону на Софіській площі.

Після війни здобув докторський ступінь у Львівському університеті. До 1939 провадив адвокатську діяльність у Підволочиську. Після встановлення радянської влади восени 1939 вчителював. У квітні 1941 через загрозу арешту органами НКВС переїхав із родиною у село Голошинці Підволочиського району.

В роки Другої світової війни очолював Український благодійний комітет, який надавав допомогу військовополоненим. Наприкінці війни еміґрував до Чехо-Словаччини, звідти — до Західної Німеччини у місто Мюнхен, де працював в Українському вільному університеті. 1948 — переїхав до США, де помер.

• Шляхами золотого Поділля: Тернопільщина і Скалатщина. Т. 3. — Філадельфія, 1983;
• Гуцал Петро. Українські правники Тернопільського краю. — Т., 2008;
• Волинський Б, Гасай Є. Жуковський Андрій Кіндратович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 583. — ISBN 966-528-197-6.

• Видатні діячі та почесні громадяни Підволочищини.
• Військово-історичний клуб «Легіон УСС»
• Інститут енциклопедичних досліджень