Софійська площа (Київ)

Софі́йська пло́ща — площа у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Розташована між Володимирською вулицею, Володимирським проїздом, вулицями Алли Тарасової, Софійською і Рильським провулком.

Софійська площа
Київ
Софійська площа в День святого Миколая, 2014
Софійська площа в День святого Миколая, 2014
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Розміщення між Володимирською вулицею, Володимирським проїздом, вулицею Алли Тарасової, Софійською вулицею і Рильським провулком.
Назва на честь Софійського собору
Колишні назви
Старокиївська, Софіївська,
Червоних героїв Перекопу,
Героїв Перекопу,
Богдана Хмельницького
Загальні відомості
Координати 50°27′13″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д.
Поштові індекси 01025
Транспорт
Найближчі станції метро

 «Майдан Незалежності» (0,7 км),

 «Золоті ворота» (0,6 км)
Трамваї до 1959 року
Тролейбуси Тр 6, 16, 18
Зупинки громадського транспорту «Софійська площа» (Тр 6, 16, 18); «Софійська площа» (А 24 вих.); «Володимирська вулиця» (Тр 6, 16, 18)
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Богданові Хмельницькому
Храми Софійський собор
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11587
У проєкті OpenStreetMap r9298900
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Софійська площа у Вікісховищі

Історія

Древні часи

У 1036 році Ярослав Мудрий розгромив на місці Софійської площі печенігів. Як площа утворилася на «полі вне града» після побудови Софійського собору (1036 рік) і від того часу відома як Старокиївська площа[1].

ХІХ століття

Згодом територію площі було забудовано, на початку ХІХ століття тут знаходилося монастирське стаєнне подвір'я.

Близько 1840 року на місці колишнього подвір'я було знову влаштовано площу[2].

Після спорудження в 1854–1857 роках будівлі Губернських Присутствених місць вона була відокремлена від сусідньої Михайлівської площі та сформована в теперішніх межах.

У 1869 році було затверджено офіційну назву назву площі — Софіївська (рос. дореф. Софіевская[3]).

Відкриття пам'ятника Богданові Хмельницькому

Пам'ятник Богданові Хмельницькому урочисто відкритий 11 (23) липня 1888 року в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі.

Акт Злуки

22 січня 1919 року було урочисто оголошено універсал про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Період радянської влади

З 1921 року — площа Червоних героїв Перекопу[4], на честь перемоги Червоної армії над врангєлівцями під Перекопом у 1920 році. У 1926 році назву було уточнено — площа Героїв Перекопу. У період німецької окупації у 1941–1943 роках — Софійська площа.

З 1944 року — площа Богдана Хмельницького[5], оскільки в її центрі — пам'ятник українському гетьманові (споруджений у 1888 році). Сучасна назва була відновлена 1993 року[6].

Софійська площа в суспільно-політичному житті Києва

З часів Київської Русі площа була суспільним центром міста, тут проводилися вічові збори. У XVI–XIX століттях тут існувало торжище, збиралися ярмарки.

На Софійській площі у 1648 році кияни вітали козаків Богдана Хмельницького, які перемогли польсько-шляхетське військо.

На початку XX століття тут проходили численні мітинги та демонстрації різних політичних сил і течій, у 1943 році кияни тут збирались на мітинг з приводу звільнення Києва від німецьких загарбників, у 1961 році — з приводу нагородження міста-героя Києва другим орденом Леніна.

У нові часи з 1990-х років площа — постійне місце збору киян з суспільно-значимих подій. Так, 21 січня 1990 року в переддень свята Злуки в Києві на Софійській площі i у Львові біля пам'ятника Іванові Франку відбулися мітинги-молебні. Саме звідси починалася одна з найграндіозніших акцій Народного Руху України 1990-х років — Живий ланцюг, який з'єднав Київ, Львів та Івано-Франківськ і охопив до 1 млн учасників.

7 червня 2014 року на площі Президент України Петро Порошенко склав присягу Головнокомандувача Збройних сил України, після чого відбулася церемонія представлення командувачів видами Збройних Сил України та урочистого підняття штандарта Президента України[7][8].

Поховання

На площі біля брами дзвіниці Софійського монастиря похований Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (у миру Василь Омелянович Романюк, 1925—1995).

Галерея

Історичні

Мітинги і віча на площі в 1990-ті роки
  • Мітинг-віче на Софійській площі. 1990-ті роки

Краєвиди

Панорама
Панорама Софійської площі та дзвіниці Софійського собору

Примітки
  1. Галл А. Майдан Героїв Перекопа // Радянський Київ. — 1939. — № 9–10 (28–29). — С. 43–44.
  2. Лебединцевъ П. Г. Къ матеріаламъ для исторической топографіи Кіева // Труды Кіевской Духовной Академіи. — 1909. — № 2. — С. 311—336. (рос. дореф.)
  3. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  4. Протокол заседания Киевского губревкома от 27 декабря 1920 г. № 95-а, п. 1 «О переименовании улицы или площади в городе в память погибших при Перекопе» // Державний архів Київської області, ф. Р-1, оп. 2, спр. 9, арк. 99. (рос.) Архівовано з першоджерела 4 лютого 2017.
  5. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  6. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  7. Урочистості з інавгурації Порошенка пройдуть у Раді і на Софійській площі
  8. Урочистості на Софійській площі з нагоди інавгурації президента

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.