Жіночий Кубок ЄГФ

Кубок Європейської гандбольної федерації (Кубок ЄГФ) — щорічний турнір європейських гандбольних клубів.

Кубок Європейської гандбольної федерації (жіночий турнір)
Засновано 1981 рік
Регіон Європа
Конфедерація Європейська федерація гандболу
Поточний чемпіон «Шіофок»
Найбільше перемог «Віборг» — 3
Сайт Офіційний сайт

Турнір проводиться серед жіночих гандбольних команд з 1981 року, спочатку під егідою Міжнародної гандбольної федерації (IHF) під назвою Кубок IHF; з 1993 року організовується Європейською гандбольною федерацією (EHF).

Історія

Розіграш турніру проходить за системою вибування. Кількість турів в різні роки відрізнялась:

  • у сезонах 1993/94 — 1999/00 складався з п'яти турів: 1/16 фіналу, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2000/01 — 2002/03, 2009/10, 2010/11 складався з семи турів: чотирьох кваліфікаційних, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2003/04 — 2008/09, 2016/17 — 2019/20 складався з семи турів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2011/12 — 2015/16 складався з шести турів: двох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу.

З сезону 2016/17 складається з семи турів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу (групового етапу), чвертьфіналу, півфіналу та фіналу. Для кожного туру визначаються пари учасників. Команди грають один проти одного два матчі: вдома і на виїзді, а переможець визначається сукупним балом. Кількість команд, які змагаються в перших трьох раундах, відрізнятися від одного сезону до іншого. У сезоні 2017/18 змагатимуться 54 команди. 12 переможчів третього кваліфікаційного раунду та 4 команди, що вилетять з Ліги чемпіонів, зіграють у груповому турнірі Кубка ЄГФ. Україну в цьому сезоні представляв львівський гандбольний клуб «Галичанка». Їх суперником у першому кваліфікаційному раунді був клуб «Морренгоф Янсен» з міста Дальфсен (Нідерланди)[1] [2]. За підсумками двох ігор за сумою очок львівська команда поступилась нідерландкам і вибула з турніру в першому кваліфікаційному раунді[3].

Рішенням виконкому ЄГФ від 15 грудня 2018 р. починаючи з сезону 2020/21 Кубок змінить формат та назву на Європейську гандбольну лігу. 16 учасників групового турніру визначатимуться в трьох кваліфікаційних раундах. Вісьмома чвертьфіналістами стануть клуби, що займуть перше та друге місце у своїх групах. Переможець турніру буде визначений в «фіналі чотирьох»[4].

Фіналісти
Сезон Переможець Рахунок фіналу Фіналіст
1981/82 «Трешневка» (Загреб) 30:27, 17:19 «Егле-Свеса» (Вільнюс)
1982/83 «Автомобіліст» (Баку) 20:14, 18:15 «Емпор» (Росток)
1983/84 «Хімістул» (Римніку-Вилча) 22:18, 29:21 «Ольденбург»
1984/85 «Форвертс» (Франкфурт-на-Одері) 17:19, 19:13 «Вашаш» (Будапешт)
1985/86 «Лейпциг» 16:22, 25:15 «Дебрецен»
1986/87 «Будучност» (Подгориця) 21:23, 34:27 «Старт» (Братислава)
1987/88 «Егле-Свеса» (Вільнюс) 34:20, 22:32 «Будучност» (Подгориця)
1988/89 «Хімістул» (Римніку-Вилча) 26:18, 21:26 «Егле» (Вільнюс)
1989/90 «Хімістул» (Римніку-Вилча) 19:22, 21:16 «Спартак» (Київ)
1990/91 «Локомотив» (Загреб) 19:11, 19:20 «Байер» (Леверкузен)
1991/92 «Лейпциг» 24:19, 28:18 «Іскра» (Партизанське)
1992/93 «Рапід» (Бухарест) 28:16, 22:24 «Діжон»
1993/94 «Віборг» 23:20, 21:24 «Дебрецен»
1994/95 «Дебрецен» 22:14, 22:30 «Бакелагетс» (Осло)
1995/96 «Дебрецен» 20:23, 18:15 «Ларвік»
1996/97 «Олімпія» (Любляна) 26:18, 26:30 «Борусія» (Дортмунд)
1997/98 «Дунаферр» (Дунауйварош) 26:22, 34:27 «Банська Бистриця»
1998/99 «Віборг» 21:24, 28:21 «Дьйор»
1999/00 «Амадео Тортаяда» (Валенсія) 24:22, 18:19 «Тертнес Ідреттслаг» (Берген)
2000/01 «Монтекс» (Люблін) 28:21, 24:24 «Подравка» (Копривниця)
2001/02 «Ікаст» 25:30, 36:23 «Дьйор»
2002/03 «Слагельсе» 22:27, 27:20 «Дунаферр» (Дунауйварош)
2003/04 «Віборг» 27:27, 37:21 «Дьйор»
2004/05 «Корнексі-Алькоа» (Секешфегервар) 21:27, 28:19 «Дьйор»
2005/06 «Ференцварош» (Будапешт) 37:36, 33:32 «Подравка» (Копривниця)
2006/07 «Звєзда» (Звенигород)-(Московська область) 30:35, 32:22 «Ікаст»
2007/08 «Динамо» (Волгоград) 27:25, 23:20 «Ітчако» (Естелья)
2008/09 «Ітчако» (Естелья) 27:19, 25:26 «Лейпциг»
2009/10 «Рандерс» (Раннерс) 20:22, 30:24 «Ельда Престижіо» (Ельда)
2010/11 «Мідтьюлланн» 28:21, 24:26 «Твіс» (Хольстебро)
2011/12 «Лада» (Тольятті) 30:24, 21:20 «Залеу»
2012/13 «Твіс» (Хольстебро) 31:35, 33:28 «Мец»
2013/14 «Лада» (Тольятті) 36:25, 32:32 «Тім Есб'єрг»
2014/15 «Твіс» (Хольстебро) 33:20, 22:33 «Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону)
2015/16 «Дунауйварош» 26:28, 29:21 «Метцинген»
2016/17 «Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону) 28:25, 25:21 «Бітігайм»
2017/18 «Віперс Крістіансанн» 26:22, 25:30 МСК «Крайова»
2018/19 «Тім Есб'єрг» (Есб'єрг) 21:21, 21:26 «Шіофок»
2019/20 Скасовано через пандемію COVID-19
2020/21
2021/22

Найуспішніші клуби
Клуб Переможець Фіналіст Сезони перемоги Сезони фіналу
«Віборг» 3 0 1994, 1999, 2004
«Дебрецен» 2 2 1995, 1996 1986, 1994
«Дунауйварош» 2 1 1998, 2016 2003
«Лейпциг» 2 1 1986, 1992 2009
«Мідтьюлланн» («Ікаст») 2 1 2002, 2011 2007
«Твіс» (Хольстебро) 2 1 2013, 2015 2011
«Хімістул» (Римніку-Вилча) 2 0 1984, 1989
«Форвертс» (Франкфурт-на-Одері) 2 0 1985, 1990
«Лада» (Тольятті) 2 0 2012, 2014
«Егле-Свеса» (Вільнюс) 1 2 1988 1982, 1989
«Будучност» (Подгориця) 1 1 1987 1988
«Ітчако» (Естелья) 1 1 2009 2008
«Ростов-Дон» 1 1 2017 2015
«Трешневка» (Загреб) 1 0 1982
«Автомобіліст» (Баку) 1 0 1983
«Локомотив» (Загреб) 1 0 1991
«Рапід» (Бухарест) 1 0 1993
«Олімпія» (Любляна) 1 0 1997
«Амадео Тортаяда» (Валенсія) 1 0 2000
«Монтекс» (Люблін) 1 0 2001
«Слагельсе» 1 0 2003
«Корнексі-Алькоа» (Секешфегервар) 1 0 2005
«Ференцварош» (Будапешт) 1 0 2006
«Звєзда Звенигород» (Московська область) 1 0 2007
«Динамо» (Волгоград) 1 0 2008
«Рандерс» (Раннерс) 1 0 2010
«Віперс Крістіансанн» 1 0 2018
«Шіофок» 1 0 2019
«Дьйор» 0 4 1999, 2002, 2004, 2005
«Подравка» (Копривниця) 0 2 2001, 2006
«Емпор» (Росток) 0 1 1983
«Ольденбург» 0 1 1984
«Вашаш» (Будапешт) 0 1 1985
«Старт» (Братислава) 0 1 1987
«Спартак» (Київ) 0 1 1990
«Байер» (Леверкузен) 0 1 1991
«Іскра» (Партизанське) 0 1 1992
«Діжон» 0 1 1993
«Бакелагетс» (Осло) 0 1 1995
«Ларвік» 0 1 1996
«Борусія» (Дортмунд) 0 1 1997
«Банська Бистриця» 0 1 1998
«Тертнес Ідреттслаг» (Берген) 0 1 2000
«Ельда Престижіо» (Ельда) 0 1 2010
«Залеу» 0 1 2012
«Метцинген» 0 1 2016
«Бітігайм» 0 1 2017
МСК «Крайова» 0 1 2018
«Тім Есб'єрг» (Есб'єрг) 0 1 2019

Досягнення українських клубів

В таблиці вказано етап Кубку ЄГФ на якому команда вибула з боротьби за Кубок[5]

Клуб Кваліфікаційні раунди 1/6 фіналу 1/8 фіналу 1/4 фіналу 1/2 фіналу Фінал
1-й 2-й 3-й 4-й
«Спартак» (Київ) 2005/06 1993/94 1990
«Мотор» (Запоріжжя) 2008/09 2007/08 2006/07 2002/03,
2005/06
«Галичанка» (Львів) 2016/17,
2017/18,
2018/19		 2003/04,
2004/05,
2006/07,
2008/09,
2019/20		 2015/16 2007/08 1998/99
«Транспортник» (Бровари) 2000/01 1995/96 1994/95,
1999/00		 1996/97
«Карпати» (Ужгород) 2011/12,
2012/13,
2013/14,
2014/15		 1997/98
«Спарта» (Кривий Ріг) 2010/11 2009/10
«Запоріжжя ЗДІА» (Запоріжжя) 2010/11

Примітки
  1. Львівська гандбольна «Галичанка» сьогодні отримає суперника по Кубку ЄГФ-2017/2018 Західна інформаційна корпорація (Процитовано 21.07.2017)
  2. Львівська гандбольна «Галичанка» отримала першого суперника в Кубку ЄГФ-17/18 Західна інформаційна корпорація (Процитовано 21.07.2017)
  3. «Галичанка» програла у другому матчі Кубка ЄГФ та залишила турнір Сайт ГК «Галичанка» (Процитовано 18.09.2017)
  4. ЄГФ оголосила про реформу єврокубків та ігрового календаря // Сайт Федерації гандболу України (Процитовано 16.12.2018)
  5. EHF Member Federation UKR Сайт Європейської гандбольної федерації (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.