Рязанов Ельдар Олександрович

Ельдар Рязанов в останні роки життя

У 1950 р. закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Сергія Ейзенштейна, Григорія Козінцева). Працював режисером документальних фільмів на Центральній студії документальних фільмів (ЦСДФ), з 1955 р. — режисер-постановник кіностудії «Мосфільм». Автор і ведучий телепрограм: «Кінопанорама» (1979—1986, ЦТ), «Коміки ХХ століття» (1991, РТР), «Вісім дівок, один я» (1992, ЦТ), «Розмови на свіжому повітрі» (1992—1994, ЦТ), «Білосніжка і сім гномів» (1993, REN-TV), «Непідбиті підсумки» (1994, REN-TV), «Чоловіча розмова» (1996, REN-TV), «Паризькі таємниці» (1996—1997 , REN-TV), «Поговоримо про дивацтва любові» (2004, Перший канал) та інших.

Помер 30 листопада 2015 року від гострої серцевої недостатності[1].

• Весняні голоси (1955)
• Карнавальна ніч (1956)
• Дівчина без адреси (1957)
• Людина нізвідки (1961)
• Гусарська балада (1962)
• Дайте книгу скарг (1965)
• Бережись автомобіля (1966)
• Зигзаг удачі (1968)
• Старики-розбійники (1971)
• Неймовірні пригоди італійців у Росії (1973)
• Іронія долі або з легким паром (1975)
• Службовий роман (1977)
• Гараж (1979)
• Про бідного гусара замовте слово (1980)
• Вокзал для двох (1982)
• Жорстокий романс (1984)
• Забута мелодія для флейти (1987)
• Дорога Олено Сергіївно (1989)
• Небеса обітовані (1991)
• Передбачення (1993)
• Привіт, дурні! (1996)
• Старі шкапи (2000)
• Тихі омути (2000)
• Ключ від спальні (2003)
• Андерсен. Життя без любові (2006)
• Карнавальна ніч 2 (2006)

У березні 2014 року разом з дружиною Еммою Абайдулліною та понад 200 іншими російськими кінематографістами Ельдар Рязанов підписався під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній пропаганді Кремля, яку поширюють провладні ЗМІ, та проти російської військової інтервенції в Україну[2][3].

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (3 липня 2008).
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (20 червня 1996).
• Два ордени Трудового Червоного Прапора (1969, 1977).
• Орден Дружби народів (1987).
• Орден Мистецтв та літератури (Франція) .
• Кавалер ордена Почесного легіону (Франція, 1998).
• Кавалер Золотого Почесного знаку «Суспільне визнання» (1999).
• Державна премія СРСР (1977, за фільм «Іронія долі, або З легким паром!»).
• Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1979, за фільм «Службовий роман»).
• Премія «Ніка» в номінації «Найкраща режисура» за 1991 рік, фільм «Небеса обітовані».
• Премія «Ніка» в номінації «Найкращий ігровий фільм» за 1991 рік, фільм «Небеса обітовані».
• Премія «Ніка» в номінації «Честь і гідність» за 2006 рік.
• Премія «Тріумф» (2006).
• Премія «ТЕФІ» (Спец. приз, 1997).
• МКФ в Канні (Приз за д/ф «Острів Сахалін», 1955).
• МКФ в Единбурзі (Диплом, фільм «Карнавальна ніч», 1957).
• ВКФ у номінації «Перший приз серед комедій» за 1958 рік.
• ВКФ (Друга премія по розділу художніх фільмів, фільм «Карнавальна ніч», 1958).
• МКФ комедійних фільмів у Відні (Диплом журі, фільм «Гусарська балада», 1963).
• МКФ в Сіднеї (Диплом, фільм «Стережись автомобіля», 1966).
• МКФ в Единбурзі (Диплом, фільм «Стережись автомобіля», 1966).
• МКФ в Мельбурні (Почесний диплом, фільм «Стережись автомобіля», 1967).
• ВКФ (Спец. приз «За внесок у розвиток радянської кінокомедії», 1983).
• ВКФ (Приз за найкращу режисуру, фільм «Вокзал для двох» , 1983).
• Приз критики найкращому зарубіжному фільму року в Польщі (Приз «Варшавська сирена», фільм «Вокзал для двох», 1984).
• МКФ в Делі (Гран-прі «Золотий павич», фільм «Жорстокий романс», 1985).
• МКФ в Мадриді (Гран-прі, фільм «Небеса обітовані» , 1992).
• КФ «Віват кіно Росії!» В Санкт-Петербурзі (Гран-прі, фільм «Старі шкапи», 2000).
• ОКФ «Кіношок» в Анапі (Гран-прі «Золота лоза» за найкращий повнометражний ігровий фільм, фільм «Тихі вири», 2000).
• КФ російських фільмів в Онфлері (Гран-прі, фільм «Старі шкапи», 2001).
• КФ «Віват кіно Росії!» В Санкт-Петербурзі (Гран-прі, фільм «Ключ від спальні», 2003).
• КФ «Московська прем'єра» (Другий приз, фільм «Ключ від спальні», 2003).
• ОРКФ у Сочі «Кінотавр» (Приз Президентської ради, фільм «Ключ від спальні», 2003).
• Царськосільська мистецька премія (2005).
• КФ «Віват кіно Росії!» В Санкт-Петербурзі (Гран-прі, Приз преси, фільм «Андерсен. Життя без любові», 2007).
• КФ «Московська прем'єра» (Приз «За внесок у московське кіно, створення екранного образу нашої столиці, служіння її красі протягом 50 років професійної кінематографічної діяльності», 2007).
• РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Гран-прі «Гранатовий браслет», фільм «Андерсен. Життя без любові», 2007).
• Відзнака «За заслуги перед Москвою» (2007).
• Орден Честі (Грузія, 2008).
• 17-й МКФ «Золотий Витязь» (Золота медаль Сергія Федоровича Бондарчука в номінації «За видатний внесок у кінематограф», 2008).
• Національна премія «Росіянин року» (2008).
• Почесний громадянин Самари (2012).

• На його честь названа Вулиця Ельдара Рязанова у місті Москва.
• 4258 Рязанов — астероїд, названий на честь режисера[4].

• Кино-Театр.ru (рос.)
• Союз кинематографистов и профессиональных кинематографических организаций и объединений России (рос.)