Панкратов-Чорний Олександр Васильович

Закінчив акторський факультет Горьковського театрального училища (1969) та режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1976).

Грав у фільмах «Ми з джазу», «Подія в Утиноозерську», «Зимовий вечір у Гаграх» та ін., поставив кінокартини: «Дорослий син», «Пригоди графа Невзорова», «Салон краси» тощо. Знявся в українських стрічках: «Дій за обставинами!» (1984, Жора «Циркач»), «Годинникар і курка» (1988, т/ф), «Дежа вю!» (1989), «Дитина до листопада», «Повітряні пірати» (1992), «Запах осені», «Я сама» (циган), «Афери, музика, любов» (1993), «Зефір в шоколаді» (1994).

У березні 2014 року підписав листа на підтримку позиції президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну[1] Окрім того, Панкратов-Чорний заявив, що охоче підписав би не лише цю петицію, але й листа щодо «приєднання України до Росії».[2]

Після відвідин тимчасово-окупованих територій України Панкратов-Чорний заявив:

Бандерівці і 20 років пропаганди триватимуть довго. Вони не заспокояться. Найцікавіше: печаль у чому - ці бандерівці, які виходять на площі з факелами, з фашистськими гаслами, — вони не хочуть працювати. Вони хочуть мати рабів за рахунок, яких будуть жити. Це - фашизм. Це страшне явище. І вони не заспокояться, поки їх не знищать. Як у Другій світовій війні — прийшли до Берліна і взяли Берлін[3].

Через підписання листа на підтримку дій Володимира Путіна Панкратов-Чорний отримав обструкцію в Україні. Зокрема, у Чернівцях активісти пікетували знімання російського фільму за участю Панкратова-Чорного як актора[4]. Висловлює захоплення ДНР та ЛНР та поширює відомі російські пропагандистські штампи щодо «бандерівців» та «фашистів» в Україні[5].

1. 1978 — Сибіріада — Сашко
2. 1983 — Моментальний знімок
3. 1983 — Ми з джазу- Степан
4. 1984 — Дій за обстановкою!- Жора «Циркач», ст. лейтенант Петренко
5. 1984 — Жорстокий романс — Іван Петрович Семенівський
6. 1984 — І ось прийшов Бумбо... — Ахмет, дресирувальник слона Бумба з Казані
7. 1984 — Перша Кінна — поранений червоноармієць
8. 1984 — Шанс — міліціонер, черговий у відділенні
9. 1985 — Батальйони просять вогню — майор-інтендант
10. 1985 — Битва за Москву — капітан Кияшко
11. 1985 — Зимовий вечір у Гаграх — Аркадій Грачов
12. 1985 — Знай наших! — Прикажчик
13. 1986 — Кур'єр — Степан Опанасович Макаров, головний редактор журналу «Питання пізнання»
14. 1986 — Потрібні люди — директор ресторану Ігор Олександрович
15. 1986 — Образа — водій автокрамниці
16. 1986 — Привід
17. 1986 — Я тебе ненавиджу — Юлік
18. 1987 — Де знаходиться нофелет? — Геннадій, двоюрідний брат Павла
19. 1987 — Забута мелодія для флейти — Саша, актор народного театру
20. 1990 — «Десять років без права листування» — Коля «Татарин», двірник
21. 1991 — Караван смерті — Іван Мар'їн
22. 1994 — Зефір в шоколаді — Василь Кавун, капітан загону радянських десантників

• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.574;
• Раззаков Ф. Актеры всех поколений. М., 2000. — С.395-401;
• Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.422-433.