Завоювання Кефалонії (1500)

Завоювання Кефалонії (відоме також як Облога замку Святого Георгія) — завоювання острова Кефалонія і розташованого на ньому замку Святого Георгія, що відбувалось з 8 листопада до 24 грудня 1500 р., в рамках Другої османсько-венеційської війни (1499—1503). Об'єднана іспано-венеційська армія під командуванням капітана Гонсало Фернандеса де Кордови зуміла захопити і утримати за собою османську фортецю на острові Кефалонія і, як наслідок — сам цей острів.

Битва при Зонкйо
Друга османсько-венеційська війна (1499—1503)
Острів Кефалонія

Острів Кефалонія
Дата: грудень 1500
Місце: Кефалонія, Іонічне море
Результат: Перемога об'єднаного іспансько-венеційського флоту
Сторони
Венеційська республіка Османська імперія
Командувачі
Антоніо Грімані
Військові сили
невідомо невідомо
Острів Кефалонія.

Передумови

Кефалонія, один із Іонічних островів біля західного узбережжя Греції, в складі острівного Пфальцграфства Кефалонії та Закінфу перебував у руках італійської з родини Токко до 1479 року, коли він був захоплений Османською імперією[1]. За винятком короткого періоду венеційського контролю в 1482–83 рр., острів залишався в руках Османської імперії до 1500 р.[2]

Друга османсько-венеційська війна розпочалася в 1499 р. У серпні 1499 року османський флот на чолі з адміралом Кемаль-реїсом розбив в битві при мисі Зонкйо в Іонічному морі венеційський флот, після чого 24 серпня османська суходольна армія захопила західно-грецький порт Лепанто, що знаходився під владою Венеції. В серпні 1500 року османський флот на чолі з Кемаль-реїсом знову розгромив венеційців на морі в битві при Модоні, що дозволило туркам 9 серпня 1500 року взяти штурмом сам Модон, після чого відбулася капітуляція сусідніх венеційських фортів Корон і Наваріно[3].

Захоплення острова

Після ряду відчутних поразок венеційський дож Агостіно Барбаріго звернувся по допомогу до Святого Престолу і католицьких монархів Іспанії Ізабелли і Фердинанда. Останіі у відповідь на заклик 17 серпня 1500 р. надали на допогу Венеції іспанські сили з Сицилії на чолі з генерал-капітаном Гонсало де Кордова. За допомогою іспанського флоту, новопризначений венеційський адмірал (італ. Capitano generale da Mar) Бенедетто Пезаро висадився 8 листопада на Кефалонії, а 24 грудня після облоги взяв столицю острова замок Святого Георгія[4]. Після цього іспанський командувач та його флот повернулися на Сицилію, а сам Пезаро продовжив боротьбу і у серпні 1502 року захопив фортецю Санта-Маура на сусідньому острові Лефкада.

Коли в грудні 1502 р. у Константинополі був укладений загалом несприятливий для Венеції мирний договір, що закінчив другу османсько-венеційську війну, Кефалонія і замок Святого Георгія залишилася у венеційському володінні, тоді як Лефкада і Санта-Маура в 1503 р. були повернені османам[5].

Примітки

  1. Setton (1978), pp. 98, 290
  2. Setton (1978), p. 515 (note 40)
  3. Setton (1978), pp. 515—522
  4. Setton (1978), pp. 522—523
  5. Setton (1978), p. 523

Джерела

  • Freely, John. (2008). The Ionian Islands: Corfu, Cephalonia, Ithaka and Beyond ISBN 1-84511-696-8
  • Setton, Kenneth M. (1978). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume II: The Fifteenth Century. Philadelphia: The American Philosophical Society. ISBN 0-87169-127-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.