Завіз

Завіз (пол. Zawoz) — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Розташоване недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною. Населення 208 осіб (2011[1]).

Село
Завіз
пол. Zawóz
Озеро Солине на місці старого села

Координати 49°21′ пн. ш. 22°27′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Солина
Перша згадка 1498
Населення 208 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-610
Автомобільний код RLS
SIMC 0360721
GeoNames 753580
Завіз
Завіз (Польща)
Завіз
Завіз (Підкарпатське воєводство)

Історія

Поселення, ймовірно, існувало за часів Русі на руському праві в долині р. Солинки і над вливанням до неї потока Вільхівця.

Перша документальна згадка — 1498 р., як село у власності родини Балів.

У 1895 р. в селі було 44 будинки і 330 жителів, з них 178 греко-католиків, 34 римо-католики і 18 юдеїв.

На 01.01.1939 у селі було 680 жителів (490 українців-грекокатоликів, 165 українців-римокатоликів, 5 поляків і 20 євреїв)[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Більшість жителів у травні 1946 року було насильно виселено до СРСР. У 1947 р. в рамках так званої операції «Вісла» 73 українці Завозу депортовані на понімецькі землі. Велику частину старого села наприкінці 1950-х було залито водами новоствореного водосховища. Тепер у новому селі проживають поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Св. мучениці Параскеви

Перша метрична книга села датується 1757 роком. Цілком ймовірно, що парафіяльна церква існувала тут раніше. Згодом стає філіальною парафії Вовковия Балигородського Деканату Перемишльської єпархії. Нова мурована церква була побудована в 1850 або 1875 р. Після 1946 року спустошена. В 1954 р. не дивлячись на протести населення з даху церкви було знято бляху. В 1971 році будову церкви переведено на костел.

На церковному цвинтарі, у його північній частині зберігся тільки один надгробок в формі обеліску — Максиміліана Мрожковського (†1901), ймовірно, власника місцевого маєтку. В південній частині цвинтаря збереглось декілька надгробків 20-30 рр. ХХ ст. Також у селі існувала мурована капличка, збудована в ХІХ ст. Всередині каплички знаходилось чудодійне джерело, яке притягувало вірних, особливо на Зелену Неділю і свято Покрови. Зараз у руїнах.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 108 21 77 10
Жінки 100 20 59 21
Разом 208 41 136 31

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Завіз

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

  • Zawóz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 502. (пол.)
  • ЦДІАУ в м. Львів. Йосифинська метрика. Францисканська метрика. Інше.
  • ЦДІАУ в м. Львів. Метричні книги за період: 1757–1779 рр.
  • Archiwum Państwowe, Warszawa. Метричні книги парафії с. Вовковія за період 1784–1855 рр.
  • Apokryf Ruski (пол.)

Література

  • Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
  • Przewodnik Bieszczady
  • Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 45.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.