Загарія Дмитро Дмитрович

Дмитро Дмитрович Загарія (нар. 20 липня 1957, село Вільшанка, Жашківський район, Черкаська область) — український міліціонер, полковник міліції.

Загарія Дмитро Дмитрович
 Полковник поліції
Загальна інформація
Народження 20 липня 1957(1957-07-20) (64 роки)
Вільшанка, Жашківський район, Черкаська область, СРСР
Військова служба
Приналежність  СРСР →  Україна
Рід військ  Національна поліція
Командування
Начальник ГУМВС у Львівської області
Нині на посаді
На посаді з25 квітня 2014
ПопередникОлександр Рудяк
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
«Хрест Слави» (МВС України)
«За відзнаку в службі» I ст. (МВС України)
«За відзнаку в службі» II ст. (МВС України)
Медаль «10 років МВС України»
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Начальник Головного управління МВС України у Львівській області (з 25 квітня 2014).

Біографія

Після школи закінчив київське річкове училище № 2, отримав фах рульового моториста, працював у річковому флоті. Після ніс службу в армії. Потім — вступив до Львівської школи міліції. До 1993 року працював у Московському райвідділі Києва (тепер Голосіївський). За час роботи обіймав різні посади в карному розшуку: від інспектора до заступника.

Про свої заслуги в правоохоронних органах Дмитро Дмитрович говорить неохоче:

Серійний вбивця Онопрієнко, Анатолій Онопрієнко. От я працював безпосередньо по розкриттю цього злочину. Працював в Криму по злочинних угрупованнях Башмака

У 2002 році Дмитро Загарія був призначений заступником начальника УМВС України у Львівській області. У 2005 звільнився з органів за вислугою років. На пенсії чотири роки працював начальником безпеки банку у Львові. Потім до 30 грудня 2013 року обіймав посаду директора з безпеки в «Західенерго».

В другій половині дня 10 лютого 2015 року під Логвиновим потрапили у засідку та були поранені начальник львівської обласної міліції Дмитро Загарія й командир батальйону спеціального призначення МВС «Львів» Ігор Вольский. Від вибуху фугасу загинув Дмитро Терновий — начальник УВБ на Львівській залізниці. Офіцери кілька годин тримали оборону та зуміли з боєм прорватися назустріч підоспілій підмозі — бійці спецбатальйону «Львів» та підрозділ Нацгвардії провели 3 бойових рейди для порятунку, з третьої спроби група із 8 бійців батальйону «Львів» на чолі з командиром роти — за підтримки ЗСУ — деблокували офіцерів [1].

Нагороди
  • Орден «За мужність» III ст. (13 квітня 2009) — за багаторічну бездоганну плідну працю в органах внутрішніх справ, вагомий особистий внесок у боротьбу зі злочинністю, зміцнення законності і правопорядку, високий професіоналізм та з нагоди 90-річчя від Дня створення карного розшуку органів внутрішніх справ[2]
  • Медаль «Захиснику Вітчизни» (24 серпня 2015) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]
  • Відомчі відзнаки МВС України, у тому числі «Хрест Слави», «За відзнаку в службі» I та II ст., медаль «10 років МВС України»[4]
  • Медаль «За бездоганну службу» II та III ст.[4]

Примітки
  1. Аваков: Двох поранених львівських офіцерів вдалося евакуювати з третьої спроби
  2. Указ Президента України від 13 квітня 2009 року № 240/2009 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів карного розшуку органів внутрішніх справ»
  3. Указ Президента України від 24 серпня 2015 року № 480/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Світлини на офіційному сайті ГУМВС України у Львівській області:

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.