Задера Григорій Пантелеймонович
Григорій Пантелеймонович Заде́ра (нар. 26 січня 1891, Сватова Лучка — пом. 11 лютого 1937, Ростов-на-Дону) — український і російський фельдшер, провізор, прозаїк, публіцист і громадський діяч.
Григорій Пантелеймонович Задера | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
26 січня 1871
Сватова Лучка | |||
Помер |
11 лютого 1937 (66 років) | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | фельдшер, письменник | |||
Alma mater | Харківська фельдшерська школа | |||
|
Біографія
Народився 14 [26] січня 1891 року в слободі Сватовій Лучці Куп'янського повіту Харківської губернії Російської імперії (тепер місто Сватове Луганської області, Україна) в бідній селянській сім'ї. Отримав загальну освіту в сільському училищі і за рахунок земства навчався в Харківській фельдшерській школі, де окрім загальної підготовки пройшов курс аптекарської справи. Після закінчення навчання у 1890 році 5 років відробляв земську стипендію в Сватовій Лучці і Сеньковому на посаді помічника лікаря і аптекаря[1].
З 1895 року служив на залізничному транспорті: спочатку на Південно-Східній, а потім Владикавказькій залізниці на посаді лікарського помічника. У Ростові-на-Дону він працював діловодом і секретарем в Управлінні відділу охорони здоров'я залізниці[1]. У 1913–1915 роках видавав і був редактором журналу «Фельдшерская мысль» у Ростові-на-Дону.
Після Жовтневої революції працював в відділі охорони здоров'я управління Владикавказької залізниці, з 1922 по 1924 рік працював у Ростовському мікробіологічному інституті, а 1924 року керував справами, і був статистиком-інформатором Північно-Кавказького управління товариства Червоного хреста у Ростові-на-Дону. З 1933 року — кореспондент Північно-Кавказького журналу «За саноборону»[1].
За громадську активність неодноразово нагороджувався грамотами, був удостоєний звання «Активіст-ударник», знака «Боєць на фронті саноборони»[1].
Творчість
Почав публікуватися з 1891 року у петербурзькій газеті «Фельдшер», відстоюючи права медицинських працівників на кращі побутові і соціальні умови. Зокрема надрукував статті:
- «Самостоятельная деятельность фельдшеров и фармацевтов» (1905)(рос.);
- «Общественная медицина в будущем демократическом строе России» (1907)(рос.);
- «Современное значение и задачи общества российских фельдшеров» (1911)(рос.);
- «Законопроект о медицинском персонале» (1913)(рос.)[1].
Виступав у журналі «Нива», газетах «Русское слово», «Приазовский край» та інших з нарисами, фейлетонами, оповіданнями з життя медиків. Окремими книжками вийшли оповідання:
- «Петро-кравець» (1901, віршоване);
- «Фельдшер Строганов» (1904).
Автор розвідок:
- «Медичні діячі у творах А. П. Чехова» (1905);
- «Л. М. Толстой про медицину й лікарів» (1906, прихильно сприйнята Л. Толстим);
- «Медицина й лікарі у Мольєра» (1907);
- «„Дрібнота“ Купріна» (1907).
Листувався з Л. Толстим з питань перекладу його творів українською мовою.
У радянський час активно виступав у пресі з питань медицини, публікува нариси й оповідання на теми громадянянської війни та індустріалізації країни:
- «Червоний птах» (1920);
- «Сестри Колосови» (1933);
- «Хомка-ревізор» (1933).
Примітки
- Сайт міста Сватового.(рос.)
Література
- П'ядак Ю. В. Задера Григорій Пантелеймонович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990., сторінка 228;
- Іонов О. Ю., Колесніченко А. М. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.