Закревський Осип Лук'янович

Осип Лук'янович Закревський (? — † 1769) Генеральний бунчужний Глухівського періоду в історії України (1756—1763 рр.) за правління гетьмана Кирила Розумовського, чоловік сестри гетьмана Ганни Григорівни Розумовської, батько директора Імператорської академії мистецтв Андрія Йосиповича Закревського.

Осип Лук'янович Закревський
Осип (Йосип) Закревський
Прапор
Генеральний бунчужний
4 жовтня 1756  1763
Попередник: Дем'ян Оболонський
Спадкоємець: Яків Тарновський
 
Народження: невідомо
Козелець
Смерть: 1769(1769)
Країна: Гетьманщина
Рід: Закревські
Шлюб: Ганна Григорівна Розумовська
Діти: Андрій (1742 — після 1804), Григорій

Біографія

З юнацьких років працював простим кравцем (закрійщиком, звідки й утворене його прізвище). Завдяки вдалому шлюбу в 1739 році з козачкою Ганною Розум, сестрою починавших набирати силу при імператорському дворі братів Розумовських, його кар'єра пішла стрімко вгору. Тоді ж було придумано легенду про його шляхетське походження: буцімто він належав до шляхетського роду Закревських, представники якого ще в першій половині 17-го століття служили у реєстровому Війську Запорозькому, зокрема Ян Закревський, Чигиринський полковник (1638 - 1643).

Службу почав у 1742 році бунчуковим товаришем у Київському полку. Згодом призначений осавулом Київського полку (1744 - 1754)[1].

4 жовтня 1756 року призначений на посаду Генерального бунчужного в уряді свого шваґра гетьмана Кирила Розумовського[2]. На цій посаді перебував до 1763 року. Користувався значним впливом у Гетьманщині, іноді, за дорученням гетьмана ("по зволенію рейментарской власти") міг видавати універсали й мав свою власну печатку. В 1763 році вийшов у абшит (відставку) в чині Генерального обозного.

17 вересня 1744 року йому було надано село Дорочинка в Ніжинському полку. В 1752 році придбав Березову Рудку та інші маєтки в дітей колишнього ніжинського полковника Петра Толстого.

Родина

Від шлюбу з Ганною Григорівною Розумовською (1722 - 1758) мав дітей:

  • Марина (1741 - 1800), фрейліна Імператорського двору, статс-дама, з 22 лютого 1758 заміжня за обер-шталмейстером Левом Олександровичем Наришкіним (1733 - 1799).
  • Андрій (1742 - 1804), директор Імператорської Академії мистецтв (1774 - 1784), президент Медичної колегії (1785 - 1794), Санкт-Петербурзький повітовий предводитель дворянства, таємний радник; одружився з князівною Марією Іванівною Одоєвською (1736 - 1787).
  • Софія (1743 - 18??), фрейліна імператриці Єлизавети Петрівни, заміжня (заручини відбулись 18 грудня 1758 р., в день народження імператриці Єлизавети) з 1759 року за графом Миколою Федоровичем Апраксіним.
  • Григорій (нар.1744), помер в юному віці.
  • Єфросинія (пом.10.09.1799), заміжня за генеральним бунчужним Яковом Михайловичем Скоропадським.
  • Кирило, помер в юному віці.
  • Олексій (нар.1751), помер в юному віці.

Джерела

  • Модзалевский В Л. «Малороссийский Родословник», Киев. 1910, т. 2, стр. 112–113. — Дело Имп. Академии Художеств за 1774 г., № 43. — А. А. Васильчиков, «Семейство Разумовских» («18-й век», ист. Сб. П. Бартенева. 1869 г., кн. ІІ).

Примітки

  1. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 139.
  2. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — 291.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.