Залізний купол

Залізний купол (англ. Iron Dome, івр. כִּפַּת בַּרְזֶל‎, Кіпат Барзель) — мобільна всепогодна система протиповітряної оборони[5] розроблена ізраїльським підприємством Rafael Advanced Defense Systems (Рафаель)[4].

Залізний купол

Пускова установка «Залізного купола» поблизу міста Сдерот, Ізраїль (червень 2011)
Тип: Система протиракетної, протиартилерійської та протимінометної оборони
Походження:  Ізраїль
Історія служби
Термін використання 2011–нині
Використання у  Ізраїль  Сінгапур[1]
Війни Конфлікт у секторі Газа, Операція «Хмарний стовп»
Історія виробництва:
Конструктор Rafael Advanced Defense Systems
Розроблено 2005–нині
Виробник Rafael Advanced Defense Systems
Виготовлено 2011–нині
Кількість розгорнуто 5 батарей (15 пускових установок)[2]
Вартість $ 90 000 за ракету[3]
$ 50 мільйонів за батарею
Характеристики
Маса 90 кг[4]
Довжина 3 м[4]
Пускова платформа Три пускових установки, по 20 ракет-перехоплювачів кожен.[4]

Залізний купол у Вікісховищі

Радар РЛС «Залізного купола»
Центр управління батареєю «Залізного купола»

Система здатна перехоплювати та знищувати тактичні некеровані ракети та артилерійські снаряди, випущені з відстані від 4 до 70 км з траєкторією, що може загрожувати населеним пунктам,[6][7] в 2015 році система отримала можливість знищувати маневрені БПЛА[8].

Основне призначення системи «Залізний купол» — захист цивільного населення півдня та півночі Ізраїлю. Тут використана технологія, яка раніше була створена для системи SPYDER фірми Рафаель.

Система «Залізний купол» була взята на озброєння та вперше розгорнута 27 березня 2011 року поблизу міста Беер-Шева[9]. 7 квітня 2011 року система успішно знищила ракету Град, випущену з Сектору Гази[10]. 10 березня 2012 року, The Jerusalem Post повідомила, що система знищила 90 % ракет, випущених з сектора Газа, і які мали влучити в населену місцевість[7].

Станом на листопад 2012 року, система перехопила та знищила понад 400 ракет[11][12].

Система «Залізний купол» також може вражати літаки на висоті до 10 км[13].

Історія

Міністерство оборони Ізраїлю уклало з підприємством Рафаель контракт на створення системи в 2007 (після завершення другої війни в Лівані в 2006 р.), та виділило 811 мільйонів шекелів на створення двох систем для перехоплення ракет Кассам. В березні 2009 р. система була готова для випробувань, а в березні 2011 р. система вже була розгорнута поблизу міст поблизу сектора Газа. Система весь час опрацьовується та вдосконалюється для поліпшення можливостей пристосування до нових викликів, особливо у випадку, якщо в арсеналі ХАМАС з'являться потужніші ракети[14].

Залізний купол є складовою багатошарової ізраїльської системи протиракетної оборони, та призначений для знищення тактичних ракет, якими користується ХАМАС та Хізболла. Для знешкодження ракет з великим радіусом дії призначена система «Стріла», а для знешкодження ракет короткого та середнього радіуса дії призначена система «Праща Давида», які мають бути прийняті на озброєння в 2014 р. Обидві системи необхідні для знищення ракет Шехаб-3 та досконалішої Саджіл-2 які розробляє Іран. Американське підприємство Рейтеон уклало угоду про співпрацю з Рафаель в 2011 р., сподіваючись, що Залізний купол стане гарним доповненням для системи захисту військових баз збройних сил США. Рейтеон та Рафаель також співпрацюють над створенням Пращі Давида. Система Стріла розробляється спільно компаніями Боїнг та Israel Aerospace Industries[14].

У 2010 році Президент США Барак Обама подав до конгресу запит на $205 млн допомоги Ізраїлю для придбання двох батарей Залізний купол. Закон англ. Iron Dome Support Act, який набрав чинності в березні 2012 р., дає повноваження Президенту США надавати допомогу уряду Ізраїлю в придбанні та експлуатації системи Залізний купол. Конгрес виділив $675 млн на три роки[14].

В травні 2012 р. Конгрес США виділив $680 млн для проекту Залізний купол до 2015 р. Пояснювальна доповідь закликала агентство з протиракетної оборони США (US MDA) розпочати тривалу співпрацю з Ізраїлем над програмою до виділення грошей[14].

Після року випробувань наприкінці листопаду 2017 року система була визнана придатною для використання з військових кораблів. Одна батарея була встановлена на корабель INS Lahav типу Sa'ar 5. Система керування батареєю морського базування повністю інтегрована в систему управління наземними батареями «Залізного куполу»[15].

«Залізний купол» морського базування призначений для захисту морських газових родовищ та морських торговельних шляхів Ізраїлю[15].

В лютому 2021 року стало відомо, що оновлена версія системи успішно пройшла черговий етап випробувань. Під час випробувань була перевірена здатність системи захищати від атак із застосуванням розвинених засобів ураження, з якими доведеться зіштовхнутись під час реального конфлікту на суходолі або на морі. Будь-яких подробиць про характеристики оновленої системи повідомлено не було[16].

Нова модифікація призначена для використання ізраїльськими ВПС а також буде встановлена на корвети типу Sa'ar 6[16].

Специфікації

Система призначена для знищення тактичних некерованих ракет і артилерійських снарядів калібру 155 мм на відстані до 70 км. За словами виробника, Залізний купол може працювати вдень і вночі, при несприятливих погодних умовах, і може водночас реагувати на декілька ворожих ракет[17]. В липні 2015 проведені виробником випробування підтвердили, що модернізована система здатна перехоплювати та знищувати БПЛА. В перспективі, Залізний купол має стати дешевшим та ефективнішим засобом протидії БПЛА супротивника аніж системи ЗРК «Петріот» та винищувачі[8].

Залізний Купол має три основних компоненти:[17][18]

  • Радар виявлення та відстеження (англ. Detection & Tracking Radar): виробництва ізраїльської оборонної компанії Elta;
  • Командний центр батареї (англ. Battle Management & Weapon Control, BMC): створений ізраїльським виробником програмного забезпечення mPrest Systems на замовлення Рафаель
  • Пускова установка (англ. Missile Firing Unit): запускає ракети-перехоплювачі Tamir, оснащених електро-оптичними давачами і декількома крилами рульового управління для високої маневреності. Ракети виробляє Рафаель.

Радар виявляє запуск ракети і відстежує її траєкторію. Тоді командний центр обчислює очікувану точку удару за отриманими даними, і використовує цю інформацію для визначення того, чи загрожує виявлена ракета певній території, і тільки в цьому випадку запускає ракету-перехоплювач для її знищення перед тим, як вона досягне своєї цілі[18] .

Типові батареї

Типова батарея Залізний купол складається з РЛС та трьох пускових установок, по 20 ракет-перехоплювачів в кожній, що дорівнює 60 ракет на батарею[19]. Повідомляється, що одна батарея здатна захистити територію площею близько 150 км²[20].

Досвід використання

2011

Перші батареї Залізного купола були розгорнуті на початку 2011 року,[21] неподалік військово-повітряних баз на півдні Ізраїлю.

4 квітня 2011 року, батарея Залізного купола, що знаходилась неподалік міста Ашкелон, успішно перехопила та знищила ракету Град, запущену по місту. Це був перший випадок успішного знищення запущеної з сектора Газа ракети з малим бойовим радіусом[22].

Листопад 2012: операція «Хмарний стовп»
Запуск протиракети системою «Залізний купол» під час операції Хмарний стовп, листопад 2012

Протягом операції Хмарний стовп системою Залізний купол було знищено 426 ракет, з коефіцієнтом успішних перехоплень 84 %. Системі не вдалось перехопити 81 ракету[23]. Витрати на використані ракети-перехоплювачі склали $27 млн[24]. Всього протягом операції з сектору Газа в бік Ізраїлю було запущено понад 1500 ракет. За даними видання IHS Jane's, збройні угрупування намагались перевантажити окремі батареї, запускаючи водночас якнайбільше ракет з різних пускових установок по одній місцевості[23]. Для захисту Тель-Авіва від ракет Фаджр-5 була терміново розгорнута 5-та батарея Залізного купола[25].

Оператори

США

На початку січня 2019 року стало відомо про укладену угоду про придбання двох батареї «Залізний купол». Друга батарея була передана наприкінці 2020-початку 2021 року[26].

для перевірки можливостей «Залізного купола», а також для отримання практичнних навичок персоналом, командування повітряної та протиракетної оборони 94 -ї армії, в жовтні 2021 року оголосило про тимчасове експериментальне розгортання однієї з батарей «Залізного купола» на авіабазі Андерсен на Гуамі[27].

Україна

В середині червня 2021 року заступник міського голови Маріуполя Сергій Захаров у коментарі сайту mrpl.city заявив, що система «Залізний купол» може з'явитись і в Україні:[28]

Якщо казати про захисну систему «Залізний купол» – це близько 50 млн євро. Місто вже зв’язалось з ізраїльською компанією, котра займається безпекою, фахівці мають приїхати наприкінці червня та ми обговоримо можливість встановлення системи у Маріуполі. Ми детально вивчаємо це питання та знаходимось у тісному діалозі, – розказав заступник міського голови Маріуполя відповідаючи на запитання журналістів.

Необхідність наявності такої системи зумовлена бажанням відновити роботу аеропорту в Маріуполі, що розташований за 40 км від лінії зіткнення[28].

Як досвід можливості роботи авіатранспортного сполучення у зонах бойових дій, Сергій Захаров навів приклад Ізраїлю, де діє аеропорт у 8 км від буферної зони[28].

Але вже 2 лютого 2022 року міністр оборони України Резніков заявив – ізраїльський "Залізний купол" не вирішить питання захисту стратегічних об’єктів в Україні. І що Україна відновить власні розробки.

Проте 15 лютого 2022 року стало відомо, що саме Ізраіль заблокував Україні поставку з США двух комплексів.

Примітки
  1. Ben-David, Alon (21 листопада 2012). Behind the Iron Dome: How Israel Stops Missiles. Процитовано 21 листопада 2012.
  2. Fifth Iron Dome battery deployed in Gush Dan—JPost—Defense. JPost. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
  3. Capaccio, Tony. Israel’s Iron Dome Defense System Battles Hamas Rockets. Bloomberg. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
  4. Ben-David, Alon (18 березня 2008). Iron Dome advances to meet Qassam threat. Jane's. Процитовано 18 серпня 2011.
  5. Iron Dome Air Defense Missile System, Israel. army-technology.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  6. Sharp, Jeremy M. (16 вересня 2010). U.S. Foreign Aid to Israel. Congressional Research Service. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 18 серпня 2011.
  7. Katz, Yaakov (10 березня 2012). Iron Dome ups its interception rate to over 90%. The Jerusalem Post. Процитовано 10 березня 2012.
  8. Israel Expands Iron Dome Air-Defense Capabilities. Defense Update. 14 jul 2015.
  9. Israel deploys 'Iron Dome' rocket shield. Al Jazeera English. 27 березня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  10. Pfeffer, Anshel; Yanir Yagna (7 квітня 2011). Iron Dome successfully intercepts Gaza rocket for first time. Haaretz. Процитовано 7 квітня 2011.
  11. Livnat, Yael (18 листопада 2012). Tweet by Official IDF. IDF Spokesperson's Unit Twitter account. Процитовано 19 квітня 2012.
  12. Livnat, Yeal (5 квітня 2012). שנה ליירוט הראשון של כיפת ברזל: "ההצלחה - בזכות הלוחמים" [One year to first interception of Iron Dome: "The success - because of the fighters"] (Hebrew). IDF Spokesperson's Unit Hebrew website. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  13. Israel's Iron Dome gains anti-aircraft role
  14. Avnish Patel (23 листопада 2012). Beyond the Iron Dome: Placing Missile Defence in its Regional Context. RUSI Analysis. RUSI. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 26 листопада 2012.
  15. JUDAH ARI GROSS (27 листопада 2017). Navy says ship-based Iron Dome ready to knock down missiles on high seas. The Times of Israel.
  16. Seth Frantzman (2 лютого 2021). Israel touts upgraded Iron Dome capabilities against land, maritime threats. Defense News.
  17. Iron Dome: Defense System Against Short Range Artillery Rockets. Rafael Advanced Defense Systems. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2009.
  18. Israel successfully tests "Iron Dome" rocket & artillery shell defence system. defpro.com. 27 березня 2009. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 4 серпня 2009.
  19. Ballistic Missile Defense: Effectiveness of Israel’s Iron Dome System. Mostlymissiledefense.com. 19 липня 2012. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
  20. Yaakov, Katz (31 серпня 2011). IAF deploys 4rd Iron Dome battery near Ashdod. The Jerusalem Post. Процитовано 19 квітня 2012.
  21. Barak confirms: 'Iron Dome' to be deployed within days. The Jerusalem Post. 25 березня 2011. Процитовано 25 березня 2011.
  22. Yael Livnat (05/04/2012). One year ago today, Iron Dome intercepts first ever rocket. Israel Defence Forces. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  23. Mohammed Najib. Iron Dome raises game for 'Pillar of Defence' // Jane's Defense Weekly. — Вип. 28 листопада 2012. — С. 4.
  24. Yoav Zitun (27 грудня 2012). Missile defense during Gaza op cost NIS 100M. www.ynetnews.com. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 28 грудня 2012.
  25. Gaza op: IDF attacked 320 targets; 130 rockets intercepted. YNet News. 15 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
  26. Dylan Malyasov (3 січня 2021). Israel delivers new batch of Iron Dome defense system to U.S. Army. Defence Blog.
  27. Козацький Саня (10 жовтня 2021). США розгортають «Залізний купол» на Гуамі. Український мілітарний портал.
  28. Люксіков Михайло (16 червня 2021). У Маріуполі може з’явитися «Залізний купол» – міська влада. Український мілітарний портал.

Див. також

Інші ланки протиракетної оборони Ізраїлю:

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.