MIM-104 Patriot

MIM-104 «Петріот» (англ. MIM-104 Patriot, переклад з англійської — Патріот) — американський зенітний ракетний комплекс (ЗРК), який використовується армією США і їх союзниками. Виробляється компанією Raytheon, що розташована в США.

MIM-104 Patriot
Тип: Зенітно-ракетний комплекс
Походження: США
Історія служби
Термін використання 1981–нині
Історія виробництва:
Розроблено 1969
Виготовлено 1976
Кількість 1106 в армії США,

понад 172 експортовано[1]
Понад 10000 виготовлено

Вартість about US$170 million[2]

MIM-104 Patriot у Вікісховищі

Основна інформація

Система Петріот створювалася з 1963 р. для заміни системи MIM-14 «Найк Геркулес» як основна платформа повітряного захисту на середніх та великих висотах, і системи MIM-23 «Хок» як платформа повітряного тактичного захисту на середніх висотах. В додаток до цього, Петріот грає роль платформи перехоплення балістичних ракет, причому ця роль сьогодні є ключовим завданням комплексу. У жовтні 1980 р. був підписаний контракт на виробництво комплексу, який в грудні 1981 р. був поставлений у війська.

Назва системи «Patriot» може бути також розтлумачена як акронім від фрази англ. Phased Array Tracking Radar to Intercept Of Target (РЛС супроводу c фазованими антенними ґратами для перехоплення цілей).

ЗРК «Петріот» складається з ракети повітряного перехоплення та високопродуктивної радарної системи. Петріот був розроблений в «Редстоунському арсеналі», розташованому в Хантсвіллі, Алабама, відомий розробкою в минулому системи перехоплення балістичних ракет «Сейфгард» (англ. Safeguard Program) та її компонент, ракет «Спартан» і «Спринт». У цей час експлуатується і поставляється в інші країни вдосконалена версія системи, «Patriot» PAC-3.

Вартість поставки 9 батарей (по 4 ПУ на батарею) систем «Петріот» може доходити до $ 9 млрд (включає в себе: 36 ПУ ЗУР «Петріот» PAC-3 (9 батарей по 4 ПУ), 288 ЗУР «Петріот» PAC-3 , 216 ЗУР з удосконаленим наведенням GEM-T, 10 комплектів РЛС з фазованими ґратами, 10 контрольних станцій захоплення цілі).

Склад системи

Універсальна РЛС AN/MPQ-53/65

Використана в комплексі універсальна РЛС AN/MPQ-53 або AN/MPQ-65 створена за технологією пасивної фазованої антенної решітки (ПФАР) та відповідає за роботу системи розпізнавання «свій-чужий», протидію заходам радіоелектронної боротьби, та наведення ракети на ціль за алгоритмом «наведення через ракету» (англ. track-via-missile, TVM).

РЛС AN/MPQ-53 призначена для використання в комплексах PAC-2, а AN/MPQ-65 для PAC-2 та PAC-3. Основна відмінність між цими РЛС полягає у використанні другої лампи рухомої хвилі в моделі -65, завдяки чому були поліпшені тактико-технічні характеристики цього радару.

РЛС працює в діапазонах G та H за стандартами НАТО, тобто в діапазоні C цивільної системи IEEE[3].

Робота в цьому діапазоні призводить до того, що між випромінюванням радарів комплексу «Петріот» та радаром з синтезованою апертурою європейських супутників цивільного призначення Sentinel-1 виникає інтерференція, яка помітна у вигляді великих хрестів на вільно доступних зображеннях європейського аерокосмічного агенства. РЛС комплексів «Петріот», при цьому, знаходяться в середині цих хрестів[3][4].

Застосування

У відповідь на запит турецького уряду, три країни НАТО Німеччина, Нідерланди та США — погодились розмістити 6 батарей комплексів протиповітряної оборони Петріот у трьох містах на півдні Туреччини[5]. Німеччина розмістить свої підрозділи у місті Кахраманмараш, Нідерланди — у Адані, а Сполучені Штати — у Азіантепі. Цей захід спрямований на зміцнення протиповітряної оборони Туреччини поки триває громадянська війна в Сирії.

На початку 2013 року Німеччина розпочала відправляти комплекси «Патріот» до Туреччини[6]. 26 січня були приведені у бойову готовність перші зенітно-ракетні комплекси Patriot[7]. 30 січня 2013 року німецькі зенітно-ракетні комплекси Patriot були поставлені на бойове чергування в Туреччині біля кордону з Сирією (у провінції Кахраманмараш)[8].

Оператори

Потенційні
  •  Польща: в листопаді 2017 року Державний департамент США схвалив дозвіл на продаж 4 комплексів Польщі сукупною вартістю $10,5 млрд[9].
  •  Румунія: замовлено 7 батарей ЗРК «Patriot» PAC-3+, у вересні 2020 року отримано перший комплекс[10].
  •  Швеція: в травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки, тощо, вартістю близько $1,13 млрд. У випадку придбання додатково 300 ракет вартість контракту може зрости до близько $3 млрд[9].

Румунія

29 листопада 2017 року уряд уклав контракт на придбання 7 комплексів у конфігурації 3+ в складі з радарами, пунктами управління, пусковими установками, мобільними електростанціями[9]. Чотири батареї призначені для Військово-повітряних сил (ВПС) і три для сухопутних військ. Угоду оцінюють в суму близько 4 млрд дол., включно з ракетам[11].

Згідно з повідомленням Агентства Міноборони США з питань співробітництва в галузі безпеки (DSCA), у замовлений комплект мали увійти 7 РЛС AN/MPQ-65, 7 командних пунктів AN/MSQ-132, 28 пускових установок M903, 56 зенітних керованих ракет Patriot MIM-104E Guidance Enhanced Missile-TBM (GEM-T), 168 протиракет Patriot Advanced Capabilty-3 (PAC-3) Missile Segment Enhancement (MSE), 7 електрогенераторів EPP III та 13 підйомно-щоглових пристроїв. 17 вересня 2020 року відбулася урочиста церемонія прийому Збройними силами першого поставленого із США комплексу протиповітряної та протиракетної оборони Patriot[11].

Окрім отримання останньої версії системи, Румунія також скористається гнучкою архітектурою конфігурації для оновлення наявної системи до найновішої версії[10].

Швеція

В травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки, тощо, вартістю близько $1,13 млрд. У випадку придбання додатково 300 ракет вартість контракту може зрости до близько $3 млрд[9]

Було придбано 4 батареї Patriot PAC-3+/PDB-8 з 12 пусковими установками, 4 секторними радарами AN/MPQ-65 та станціями управління AN/MSQ-132, а також 200 ракет PAC-3 MSE та 100 ракет PAC-2 GEM-T. Також було укладено окремий контракт з RMMV на 40 вантажівок RMMV HX 8×8 у трьох різних версіях, які будуть носієм окремих компонентів ЗРС[12].

В травні 2021 року Швеція отримала перші елементи системи протиповітряної та протиракетної оборони Luftvärnssystem 103 — так тут назвали систему MIM-104 Patriot PAC-3 на шасі RMMV. Міністерство оборони Королівства Швеція повідомляє, що німецьке підприємство Rheinmetall MAN Military Vehicles поставило перші вантажівки з сімейства RMMV HX 8×8, які будуть носієм окремих компонентів цієї системи. Водночас американський концерн Lockheed Martin повідомив про передачу Швеції перших ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE. Згідно з повідомленням Міністерства оборони Швеції передача зенітної ракетної системи (ЗРС) має відбутися восени 2021 року[12].

У листопаді 2021 року Збройні сили Швеції оголосили про введення в дію ракетних комплексів Patriot Advanced Capability-3 (PAC-3). Урочиста церемонія прийняття комплексу на озброєння відбулася у полку протиповітряної оборони у Гальмстаді. [13]

Примітки

  1. MIM-104 Patriot. Jane's Information Group. 12 серпня 2008. Процитовано 26 серпня 2008.
  2. http://www.corpwatch.org/article.php?id=11110
  3. Kyle Mizokami (24 жовтня 2018). Oops! Civilian Satellite Data Inadvertently Pinpoints Military Radars. Popular Mechanics.
  4. Harel Dan (22 жовтня 2018). X Marks The Spot: Identifying MIM-104 Patriot Batteries From Sentinel-1 SAR Multi-temporal Imagery. Medium.
  5. Країни НАТО визначилися з місцями дислокації Patriot у Туреччині. Укрінформ. 24 грудня 2012. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 24 грудня 2012.
  6. ФРН відправляє ракети "Патріот" до Туреччини. УкрІнформ. 8 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 8 січня 2013.
  7. Перші комплекси Patriot в Туреччині приведені у бойову готовність. УкрІнформ. 26 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
  8. Німецькі ЗРК Patriot заступили на бойове чергування в Туреччині. УкрІнформ. 30 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
  9. Sweden will purchase U.S. Patriot air defense missile systems. Army Recognition. 31 травня 2018.
  10. Люксіков Михайло (24 травня 2021). Румунія отримає найновішу версію ЗРК Patriot. Український мілітарний портал.
  11. Румунія отримала першу батарею ЗРК Patriot. Ukrainian Military Pages. 21 вересня 2020.
  12. Швеція отримала перші компоненти системи «Петріот». Ukrainian Military Pages. 12 травня 2021.
  13. Швеція прийняла на озброєння ЗРК "Patriot". Мілітарний. Процитовано 24 листопада 2021.

Див. також



This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.